Аспірантура та докторантура
Аспірантура
Розклади навчання та контрольних заходів
Розклади навчання та контрольних заходів у 2024-2025 навчальному році |
|
1-й семестр | |
очне навчання |
заочне навчання |
навчання аспірантів у І семестрі 2024-2025 навчального року розпочинається 18 вересня 2024 року по чисельнику згідно розкладу: |
навчання аспірантів у І семестрі 2024-2025 навчального року відбувається з 18 по 31 грудня 2024 року згідно розкладу: |
Розклад 1 курсу
Розклад 2 курсу Розклад 3 курсу Розклад 4 курсу
|
|
екзамени та заліки: | екзамени та заліки: |
Розклад екзаменів_Денне_2 курс
Розклад екзаменів_Денне_3 курс |
Розклад екзаменів та заліків_для 2 курсу
Розклад екзаменів для 3 курсу Розклад заліків для 4 курсу |
2-й семестр | |
очне навчання |
заочне навчання |
навчання аспірантів у ІІ семестрі 2024-2025 навчального року розпочинається 19 лютого 2025 року по чисельнику згідно розкладу: |
навчання аспірантів у ІІ семестрі 2024-2025 навчального року відбувається з 23 по 31 травня 2025 року згідно розкладу: |
Розклад 1 курсу Розклад 2 курсу Розклад 3 курсу |
Розклад 1 курсу Розклад 2 курсу Розклад 3 курсу |
екзамени та заліки: | екзамени та заліки: |
1-й курс
2-й курс |
1-й курс
2-й курс |
Освітньо-наукова програма та навчальні плани
Освітньо-наукова програма підготовки доктора філософії в аспірантурі за спеціальністю 081 Право у редакції змін та доповнень, затверджених Вченою Радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 71/7 від 02 липня 2019 року.
Навчальний план підготовки доктора філософії в аспірантурі очної (денної, вечірньої) форми навчання за спеціальністю 081 Право у редакції змін та доповнень, затверджених Вченою Радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 71/7 від 02 липня 2019 року.
Навчальний план підготовки доктора філософії в аспірантурі заочної форми навчання за спеціальністю 081 Право у редакції змін та доповнень, затверджених Вченою Радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 71/7 від 02 липня 2019 року.
Загальна характеристика освітньо-наукової програми |
||||
Науковий ступінь: доктор філософії з галузі знань 08 «Право» зі спеціальності 081 «Право».
Напрями: 1. «Теорія, історія держави і права, філософія права», 2. «Конституційне, адміністративне та фінансове право», 3. «Цивільне право і процес», 4. «Соціальне право», 5. «Кримінальне право та кримінальний процес». Освітній рівень: третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти. Нормативний термін навчання: чотири роки. Форма навчання: денна, вечірня, заочна. Освітньо-наукова програма підготовки доктора філософії зі спеціальності 081 «Право» встановлює вимоги до освітньої та наукової складових, виконання яких є необхідним для здобуття глибинних знань із спеціальності, оволодіння загальнонауковими компетентностями, набуття універсальних навичок дослідника та здобуття мовних компетентностей. Програма визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання, встановлює перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, кількість та розподіл кредитів з обсягом годин, описує програмні результати навчальних дисциплін, встановлює графік виконання науково-дослідної роботи, передбачає перспективні напрями наукових досліджень та тематику дисертаційних досліджень зі спеціальності 081 «Право». Наукова складова Програми передбачає необхідність проведення власного наукового дослідження та оформлення його результатів у вигляді дисертації. Програму сформовано та розроблено у 2016 році відповідно до чинних на той час вимог Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII, Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261, Національної рамки кваліфікацій, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341, Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187. Програму сформувала та розробила Група забезпечення спеціальності, до якої входять науково-педагогічні працівники юридичного факультету та Університету, зокрема 12 докторів юридичних наук. Програму затвердила Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка (Протокол № 20/5 від 25 травня 2016 року). В Програму внесено зміни та доповнення, що зумовлені реалізацією вимог Законів України № 2145-VIII від 05.09.2017, № 2745-VIII від 06.06.2019, № 392-IX від 18.12.2019, Постанов КМ України № 283 від 03.04.2019, № 509 від 12.06.2019. |
||||
Мета і завдання освітньо-наукової програми |
||||
Мета Програми полягає у формуванні у здобувачів вищої освіти компетентностей, пов’язаних зі створенням нових ідей та розв’язанням комплексних проблем у науковій та / або практичній юридичній діяльності.
До основних завдань належать: – забезпечення глибокого переосмислення наявних та створення нових цілісних теоретичних та/або прикладних юридичних знань; – формування вмінь та навиків у написанні та оформленні результатів наукових робіт, що мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення; – забезпечення засвоєння методології наукової юридичної діяльності; – забезпечення засвоєння методології педагогічної діяльності у сфері права. |
||||
Зміст освітньо-наукової програми |
||||
Освітньо-наукова програма складається з освітньої та наукової складових:
1. Професійна теоретична підготовка, що забезпечує підвищення освітнього рівня за відповідною спеціальністю і яка містить нормативні дисципліни і дисципліни вільного вибору аспіранта, розподілені між такими складовими: глибинні знання зі спеціальності, загальнонаукові компетентності, універсальні навички та мовні компетентності; 2. Науково-дослідна робота; 3. Підготовка та подання до спеціалізованої вченої ради наукових досягнень у вигляді дисертації. |
||||
Науково-дослідна робота аспіранта |
||||
Аспірант проводить наукові дослідження згідно з індивідуальним планом наукової роботи, в якому визначаються зміст, терміни виконання та обсяг науково-дослідних робіт. Індивідуальний план наукової роботи здобувач погоджує з науковим керівником. Вчена рада Університету затверджує план протягом двох місяців з дня зарахування здобувача до аспірантури. | ||||
Програмні компетентності випускника аспірантури |
||||
У результаті навчання в аспірантурі здобувач повинен здобути компетентності розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності у сфері права, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних юридичних знань та/або професійної юридичної практики, які включають: | ||||
– здобуття глибинних знань із спеціальності 081 «Право», зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань, оволодіння термінологією з досліджуваного наукового напряму, зокрема: | ||||
ФК 1.
ФК 2.
ФК 3.
ФК 4.
ФК 5.
ЗК 1.
ЗК 2.
ЗК 3. |
– концептуальних та методологічних знань в галузі чи на межі галузей знань або професійної діяльності (Знання та розуміння / Knowledge and understanding);
– спеціалізовані уміння/навички і методи, необхідні для розв’язання значущих проблем у сфері професійної діяльності, науки та/або інновацій, розширення та переоцінки вже існуючих знань і професійної практики; започаткування, планування, реалізація та коригування послідовного процесу ґрунтовного наукового дослідження з дотриманням належної академічної доброчесності; (Застосування знань та розумінь / Applying knowledge and understanding); – критичний аналіз, оцінка і синтез нових та комплексних ідей (Формування тверджень / Making judgements); – вільне спілкування з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань, з колегами, широкою науковою спільнотою, суспільством в цілому, використання академічної української та іноземної мови у професійній діяльності та дослідженнях (Комунікативні навики / Communication skills); – демонстрацію значної авторитетності, інноваційність, високий ступінь самостійності, академічна та професійна доброчесність, послідовна відданість розвитку нових ідей або процесів у передових контекстах професійної та наукової діяльності, здатність до безперервного саморозвитку та самовдосконалення (Навики навчання / Learning skills)№ – оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями, спрямованими на формування системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору; – набуття універсальних навичок дослідника, зокрема усної та письмової презентації результатів власного наукового дослідження українською мовою, застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності, організації та проведення навчальних занять, управління науковими проектами та/або складення пропозицій щодо фінансування наукових досліджень, реєстрації прав інтелектуальної власності; – здобуття мовних компетентностей, достатніх для представлення та обговорення результатів своєї наукової роботи іноземною мовою (англійською, німецькою, французькою або іспанською) в усній та письмовій формі, а також для повного розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності. |
|||
Програмні результати навчання |
||||
ФК 1.
ФК 2. ФК 3. ФК 4. ФК 5. |
ПРН 1.
ПРН 2. ПРН 3. ПРН 4. ПРН 5. |
Сучасні тенденції юридичної науки
Підготовка науково-інноваційного проекту |
||
Напрям 1. «Теорія та історія держави і права; філософія права» | ||||
ФК 1.
ФК 2. ФК 3. ФК 4. ФК 5. |
ПРН 1.1.
ПРН 2.1. ПРН 3.1. ПРН 4.1. ПРН 5.1. |
Сучасна теорія права: пізнавальні та прикладні аспекти
Основні тенденції розвитку зарубіжних державності і права у новий і новітній період Техніко-технологічні аспекти юридичного нормопроектування в Україні Праворозуміння: соціально-філософський аспект |
||
Напрям 2. «Конституційне право, адміністративне і фінансове право» | ||||
ФК 1.
ФК 2. ФК 3. ФК 4. ФК 5. |
ПРН 1.2.
ПРН 2.2. ПРН 3.2. ПРН 4.2. ПРН 5.2. |
Конституційно-правові аспекти розвитку громадянського суспільства в Україні
Становлення публічної адміністрації в країнах Європи та Україні Проблеми фінансово-правового регулювання Міжнародні стандарти прав людини у Конституційному судочинстві в Україні |
||
Напрям 3. «Цивільне право і цивільний процес» | ||||
ФК 1.
ФК 2. ФК 3. ФК 4. ФК 5. |
ПРН 1.3.
ПРН 2.3. ПРН 3.3. ПРН 4.3. ПРН 5.3. |
Проблеми зобов’язального права
Проблеми договірних зобов’язань у сфері інтелектуальної власності Правовий статус субєктів господарської діяльності Проблеми правової охорони прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет |
||
Напрям 4. «Соціальне право» | ||||
ФК 1.
ФК 2. ФК 3. ФК 4. ФК 5. |
ПРН 1.4.
ПРН 2.4. ПРН 3.4. ПРН 4.4. ПРН 5.4. |
Правові проблеми реалізації права на працю в Україні
Теоретико-прикладні проблеми раціонального використання природних ресурсів Проблеми правозастосування у сфері соціального забезпечення громадян в Україні Теоретико-прикладні проблеми права зайнятості Теоретичні проблеми захисту земельних прав громадян Теоретико-правові проблеми організаційно-правових форм соціального захисту |
||
Напрям 5. «Кримінальне право та кримінальний процес» | ||||
ФК 1.
ФК 2. ФК 3. ФК 4. ФК 5. |
ПРН 1.5.
ПРН 2.5. ПРН 3.5. ПРН 4.5. ПРН 5.5. |
Теоретико-прикладні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти особи
Актуальні проблеми кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні Альтернативні способи вирішення кримінальних правопорушень Теоретико-прикладні проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти власності Проблеми апеляційного та касаційного провадження в кримінальному судочинстві |
||
Універсальні навички, загальнонаукові та мовні компетентності | ||||
ЗК 1.
ЗК 2. ЗК 3.
|
ПРН 6.
ПРН 7. ПРН 8. ПРН 9. ПРН 10. ПРН 11. ПРН 12. ПРН 13. ПРН 14. |
Філософія
Інформаційні технології та програмування |
||
Графік виконання аспірантом індивідуального плану науково-дослідної роботи |
||||
Рік навчання | Робота над дисертацією | Публікація статей | Участь у конференціях | |
Перший рік | ||||
1 семестр
2 семестр |
Робота з літературними джерелами за темою дисертації. Вибір методів дослідження.
Оптимізація методів дослідження. |
– 1 |
– 1 |
|
Другий рік | ||||
3 семестр
4 семестр |
Оформлення літературного огляду. Проведення дослідження.
Проведення дослідження. |
– 1 |
– 2 |
|
Третій рік | ||||
5 семестр
6 семестр |
Проведення дослідження.
Узагальнення результатів дослідження. |
– 1 |
– 2 |
|
Четвертий рік | ||||
7 семестр
8 семестр |
Формулювання висновків.
Оформлення дисертаційної роботи та її подання до спеціалізованої вченої ради. |
2 – |
– – |
|
Перспективні напрями наукових досліджень аспірантів |
||||
зі спеціальності 081 «Право» | ||||
Напрям 1. «Теорія та історія держави і права; філософія права» | ||||
– Юридичні засоби забезпечення прав людини в Україні: стан та основні напрями удосконалення;
– Актуальні проблеми історії державності і права України та зарубіжних країн, правових вчень і української правової думки. |
||||
Напрям 2. «Конституційне право, адміністративне і фінансове право» | ||||
– Теоретичні та практичні проблеми забезпечення розвитку української державності в умовах конституційної реформи і децентралізації публічної влади в Україні;
– Адаптація адміністративного та фінансового законодавства України до права Європейського Союзу. |
||||
Напрям 3. «Цивільне право і цивільний процес» | ||||
– Новелізація цивільного та цивільно-процесуального права в умовах реформи судочинства;
– Новелізація законодавства України у сфері інтелектуальної власності та його гармонізація з правом Європейського Союзу. |
||||
Напрям 4. «Соціальне право» | ||||
– Теоретико-прикладні проблеми становлення і розвитку права зайнятості та права довкілля в Україні. | ||||
Напрям 5. «Кримінальне право та кримінальний процес» | ||||
– Теоретико-прикладні проблеми ефективності кримінального законодавства України;
– Забезпечення реалізації прав і свобод особи у кримінальному провадженні в контексті конституційних змін та новел кримінального процесуального законодавства. |
Обговорення проектів змін та доповнень до освітньо-наукової програми
Обговорення проектів змін та доповнень
до Освітньо-наукової програми та навчальних планів
Проект змін та доповнень на 2020-2021 навчальний рік |
Пропонуємо до обговорення проект змін та доповнень до Освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії за спеціальністю 081 «Право» та Навчального плану, які запроваджуватимуться з 2020-2021 навчального року.
Зміни та доповнення розроблені на основі проведення зустрічей та опитувань аспірантів, роботодавців та інших стейкхолдерів. Пропозиції та рекомендації просимо надсилати з назвою теми листа «Обговорення Програм підготовки аспірантів на 2020-2021» на адресу: law.faculty@lnu.edu.ua |
Проект освітньо-наукової програми на 2020-2021 навчальний рік |
Зверніть увагу на те, що зміни та доповнення стосуються: включення до складової універсальних навичок нормативної навчальної дисципліни «Організаційно-правові питання захисту дисертації» у восьмому навчальному семестрі обсягом 2 кредити ЄКТС (8 годин лекційних занять, 8 годин практичних занять, 44 годин самостійної роботи). У зв’язку з цим зменшення обсягу навчальних дисциплін «Сучасні тенденції юридичної науки» та «Підготовка науково-інноваційного проекту» з 3 до 2 кредитів ЄКТС; включення до складової глибинних знань зі спеціальності вибіркових навчальних дисциплін в обсязі 3 кредитів ЄКТС (16 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять, 58 годин самостійної роботи): напряму «Конституційне право, адміністративне і фінансове право» «Проблеми сучасного адміністративного права в Україні» у 3 навчальному семестрі; напряму «Цивільне право і цивільний процес» «Проблеми цивільного процесуального права України» у 3 навчальному семестрі; «Актуальні проблеми доказового права і теорії доказів у кримінальному провадженні» напряму «Кримінальне право та кримінальний процес» у 3 навчальному семестрі. |
Проект змін та доповнень на 2019-2020 навчальний рік |
Пропонуємо до обговорення Проект змін та доповнень до Освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії за спеціальністю 081 «Право» та Навчального плану, який впроваджуватиметься із 2019-2020 навчального року.
Зміни та доповнення розроблені на основі проведення зустрічей та опитувань аспірантів, роботодавців та інших стейкхолдерів, а також враховують набрання чинності приписів Законів України № 2145-VIII від 05.09.2017, № 2745-VIII від 06.06.2019, № 392-IX від 18.12.2019, Постанов КМ України № 283 від 03.04.2019, № 509 від 12.06.2019 Пропозиції та рекомендації просимо надсилати з назвою теми листа «Обговорення Програми підготовки аспірантів на 2019-2020» на адресу: law.faculty@lnu.edu.ua |
Проект освітньо-наукової програма на 2019-2020 навчальний рік |
Зверніть увагу на те, що зміни та доповнення стосуються: Збільшення кількості годин наукового семінару із 8 годин до 16 годин на семестр, що викликано необхідністю підвищення практичної складової підготовки. У зв’язку з цим зменшення обсягу лекційних занять з вибіркових навчальних дисциплін складової глибинних знань зі спеціальності з 32 до 16 годин; включення до складової глибинних знань зі спеціальності нормативної навчальної дисципліни «Методологія сучасного правознавства» у третьому навчальному семестрі обсягом 3 кредити ЄКТС (16 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять, 58 годин самостійної роботи); включення до складової глибинних знань зі спеціальності напряму «Теорія та історія держави і права; філософія права» вибіркової навчальної дисципліни «Юридична дефектологія: соціально-правові аспекти» в обсязі 3 кредитів ЄКТС (16 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять, 58 годин самостійної роботи) у 4 навчальному семестрі; оновлення напрямів та тематики наукових досліджень зі спеціальності 081 “Право”. |
Навчальні дисципліни
Науковий семінар
Науковий семінар – колективне, публічне обговорення наукової інформації для формування компетенцій здобувачів в об’ємі нових знань та методів для оптимізації взаємодії з проектами і програмами, що забезпечує умови для розвитку мислення через дискусію.
Метою наукового семінару є оволодіння фундаментальними знаннями, розвиток логічного мислення, формування переконання, оволодіння культурою толерантності, активізація соціального становлення особистості майбутнього науковця.
Науковий семінар проводиться для аспірантів юридичного факультету усіх напрямів спеціальності 081 «Право» у приміщенні Залу засідань Вченої ради юридичного факультету за круглим столом.
На науковому семінарі доповідають аспіранти третього та четвертого років навчання. За погодженням із Заступником декана доповідати можуть аспіранти першого та другого років навчання. Участь в науковому семінарі аспірантів усіх років навчання є обов’язковою.
Опоненти доповідача повинні попередньо ознайомитись із матеріалами доповіді, вивчити літературу за темою доповіді та дати розгорнуту аргументовану оцінку при обговоренні.
Результати оцінки доповідей аспірантів вносяться в Індивідуальний план аспіранта.
Протягом двох тижнів з початку навчального семестру відповідальний за організацію наукових семінарів заступник декана з наукової роботи (далі – заступник декана) формує проект графіку проведення наукових семінарів. У проекті графіку визначаються доповідачі, опоненти, керівники наукового семінару та дати його проведення. Заступник декана враховує під час формування проекту графіка наукових семінарів тематику досліджень аспірантів, наукові інтереси опонентів та керівника семінару.
Аспірант, котрого призначили доповідачем на науковому семінарі, за тиждень до його проведення надає матеріали доповіді в електронному вигляді Заступнику декана, який надсилає матеріали доповіді опонентам, керівнику семінару та аспірантам для попереднього ознайомлення.
Заступник декана розміщує інформацію про проведення семінару на сайті юридичного факультету із даними про доповідача, його наукового керівника, опонентів, керівника наукового семінару, доповідь для загального ознайомлення.
Заступник декана веде облік присутності та доповідей на наукових семінарах, доповідає на зсіданнях Вченої ради юридичного факультету про стан проведення наукових семінарів.
У роботі наукових семінарів можуть брати участь здобувачі різних ступенів вищої освіти за різними спеціальностями, різних років навчання, які мають бажання поглибити опрацьований теоретичний матеріал, активізувати самостійність суджень, навчитись відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів.
Із анонсами наукових семінарів та вже проведеними науковими семінарами можна ознайомитись за посиланням:
Педагогічна практика
Проходження педагогічної практики спрямоване на здобуття аспірантами навиків практичної діяльності щодо здійснення навчально-виховного процесу у вищій школі. Педагогічна практика складається із навчально-методичної роботи, зокрема підготовки до занять, методичної роботи, відвідування та аналізу занять, проведення консультацій, та поєднується із виконанням аудиторного навантаження, зокрема проведенням семінарських, практичних, лабораторних занять, а також читанням лекцій.
Організатором та базою для проходження педагогічної практики є відповідна кафедра, за якою закріплений аспірант. Аспірант підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку Університету, розпорядженням адміністрації та керівника практики.
Проходження педагогічної практики здійснюється у порядку, визначеному Положенням про педагогічну практику аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка від 30 травня 2018 року, відповідно до якого загальний обсяг педагогічної практики складає 4 кредити ЄКТС (120 годин) у шостому семестрі навчання, з яких навчально-методична робота становить 70 навчальних годин, а на аудиторне навантаження відводиться (читання лекцій (за рішенням кафедри), проведення семінарських, практичних, лабораторних занять) відводиться 50 годин навчальної практики. Захист педагогічної практики здійснюється на засіданні кафедри.
За результатами проходження педагогічної практики аспірант здобуде:
знання та розуміння методологічних, концептуальних засад організації навчальних занять, викладання фахової дисципліни, діяльності викладача та діяльності студентів, теоретико-методичних аспектів організації кожної складової діяльності;
уміння самостійно планувати структуру навчальних занять, розробляти методику організації взаємодіяльності викладача й студентів, здійснювати підготовку навчальних занять, організовувати навчально-виховний процес як взаємодію викладача і студентів, оцінювати результати навчання відповідно до поставлених цілей, аналізувати проблеми, приймати рішення щодо їхнього вирішення;
вміння критично аналізувати проведені заняття за визначеними критеріями, оцінювати власні педагогічні дії й дії студентів на кожному етапі процесу відповідно до поставленої мети, здійснювати самостійні висновки й приймати рішення щодо вдосконалення кожного етапу заняття;
вміння організовувати діалогічне спілкування зі студентами, застосовувати доцільні добудови для встановлення контакту з ними, конструктивно спілкуватися з викладачами у процесі аналізу проведених навчальних занять;
вміння організовувати навчальні заняття відповідно до інноваційних підходів, здатність впроваджувати інноваційні моделі, технології в практику організації навчально-виховного процесу, аналізувати власну відповідальність за наслідки впровадження інноваційних педагогічних дій, окреслення програми власного професійного становлення та самовдосконалення на основі аналізу набутого під час практики педагогічного досвіду.
Корисні посилання
Нормативні документи
Права та обов’язки аспірантів
Аспіранти користуються правами здобувачів вищої освіти, визначеними Законом України “Про вищу освіту”. З метою належного проведення наукових досліджень аспіранти також мають право на: |
вільний доступ до всіх видів відкритої наукової інформації, наявної у закладах вищої освіти (наукових установах), бібліотеках і державних архівах України;
отримання методичного і змістовного наукового консультування щодо власного дослідження від наукового керівника (консультанта), для аспірантів (ад’юнктів) – на чіткий розподіл обов’язків між науковими керівниками у разі призначення вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи) двох керівників; безпечні та нешкідливі умови для проведення наукових досліджень, забезпечення належно обладнаним місцем для наукової роботи; академічну мобільність, що реалізується відповідно до Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 66, ст. 2183); академічну та соціальну відпустку відповідно до законодавства; трудову діяльність у позанавчальний час відповідно до законодавства. Аспірант має право змінювати свій індивідуальний навчальний план за погодженням із своїм науковим керівником у порядку, який затверджується вченою радою. Аспіранти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями. Аспірант, який підтвердив рівень свого знання іноземної мови, зокрема англійської, дійсним сертифікатом тестів TOEFL, або International English Language Testing System, або сертифікатом Сambridge English Language Assessment, на рівні С1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, має право: на зарахування відповідних кредитів, передбачених освітньо-науковою програмою аспірантури, як таких, що виконані у повному обсязі; на використання обсягу навчального навантаження, передбаченого для набуття мовних компетентностей, для здобуття інших компетентностей (за погодженням з науковим керівником). |
Аспіранти зобов’язані виконувати всі обов’язки здобувачів вищої освіти, визначені Законом України “Про вищу освіту”. З метою забезпечення належного проведення наукових досліджень аспіранти (ад’юнкти) і докторанти також зобов’язані: |
дотримуватися принципів академічної доброчесності, морально-етичних норм і стандартів поведінки дослідників у відповідній галузі (професії), встановлених закладом вищої освіти (науковою установою);
виконувати індивідуальний план наукової роботи та систематично звітувати про хід його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії чи іншого підрозділу закладу вищої освіти (наукової установи), який уповноважений для цього його вченою радою; подати до спеціалізованої вченої ради свої наукові досягнення у вигляді дисертації (для аспірантів і ад’юнктів) та у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або за сукупністю опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях статей (для докторантів) у спеціалізованій вченій раді. Протягом строку навчання в аспірантурі аспірант зобов’язаний виконати всі вимоги освітньо-наукової програми, зокрема здобути теоретичні знання, уміння, навички та інші компетентності, достатні для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, а також провести власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та/або практичне значення, та захистити дисертацію. Покладення закладом вищої освіти (науковою установою) на аспіранта (ад’юнкта) чи докторанта обов’язків, не пов’язаних з виконанням відповідної освітньо-наукової (наукової) програми та підготовкою дисертації (монографії, статей), забороняється. |
Усі аспіранти незалежно від форми навчання зобов’язані відвідувати аудиторні заняття і проходити всі форми поточного та підсумкового контролю, передбачені індивідуальним навчальним планом аспіранта та освітньо-науковою програмою аспірантури закладу вищої освіти. |
Атестація здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації.
Стан готовності дисертації аспіранта до захисту визначається науковим керівником (або консенсусним рішенням двох керівників). |
Обов’язковою умовою допуску до захисту є успішне виконання аспірантом його індивідуального навчального плану та індивідуального плану наукової роботи. |
Врегулювання конфліктних ситуацій
Врегулювання конфліктних ситуацій |
Політика Університету, яка реалізується зокрема і на юридичному факультеті, спрямована на запобігання виникнення конфліктних ситуацій між учасниками освітнього процесу. Права аспірантів на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, а також на оскарження дій та бездіяльності органів управління Університету та їхніх посадових осіб, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників гарантуються на нормативному рівні (п. 10.19.23, 10.19.26 Статуту Університету).
У випадку виникнення конфліктних ситуацій процедури їх врегулювання передбачають можливість звернення до безпосереднього керівника, зокрема завідувача кафедрою, декана або ректора, для вжиття ними відповідних заходів. Таким чином порядок вирішення конфліктних ситуацій в Університеті передбачає декілька рівнів: університетський (на рівні ректора, проректорів (відповідно до розподілу функціональних обов’язків, комісією з питань етики та професійної діяльності Університету), факультетський (на рівні декана та заступників (відповідно до розподілу функціональний обов’язків) та кафедральний (на рівні завідувача кафедри). |
Спеціальні процедури щодо врегулювання конфліктних ситуацій передбачені у Положенні про Комісію з питань етики та професійної діяльності Львівського національного університету імені Івана Франка від 25.09.2019 року. |
На Комісію з питань етики та професійної діяльності покладено реалізацію одного з основних завдань – забезпечення вирішення конфліктних ситуацій в освітньому середовищі, пов’язаних з корупційними проявами, із проявами гендерного насильства, дискримінації чи домагань у різних проявах, інших конфліктів (п. 2.2. Положення).
Комісія з питань етики та професійної діяльності уповноважується розглядати заяви стосовно вирішення конфліктів у різних проявах. Відповідні процедури встановлені у розділі 5 «Порядок подання та розгляду заяв». Так, заява має містити ім’я, прізвище і місце навчання заявника, опис порушення, дії, що оскаржуються, наявність конфлікту інтересів, вимогу та підпис заявника. Анонімні заяви, чи такі, що не відповідають вказаним вимогам, не розглядаються. Голова Комісії попередній розгляд заяви доручає одному з її членів. Комісія інформує члена університетської спільноти, дії якого оскаржуються, про надходження письмової заяви та інформує його про можливість надати письмові пояснення. Комісія вивчає заяву і виносить рішення не пізніше 15 робочих днів із моменту її реєстрації. Комісія може продовжити строк розгляду заяви до 20 робочих днів у разі необхідності з’ясування додаткових обставин, про що повідомляє заявника. Засідання Комісії проводяться у закритому режимі за відсутності клопотань членів Комісії й обопільного бажання заявника і члена університетської спільноти, дії якого оскаржуються, (сторін конфлікту) про відкритий розгляд. Водночас сторони конфлікту мають відповідні процесуальні права (п. 5.8. Положення). Рішення Комісії надаються сторонам конфлікту упродовж двох робочих днів з дати проведення засідання. Рішення Комісії мають рекомендаційний характер і подаються Ректору або Вченій раді Університету для ухвалення ними остаточного рішення. |
На юридичному факультеті підготовлено проект Кодексу етики та академічної доброчесності юридичного факультету, що розміщений на сайті юридичного факультету та проходить громадське обговорення. У проекті Кодексу містяться деталізовані процедури врегулювання конфлікту інтересів. Так, стаття 3 Проекту «Конфлікт інтересів» визначає природу та особливості різновидів конфліктів інтересів, а також передбачає можливі моделі їх вирішення. |
Просимо долучатись до його обговорення, надсилаючи пропозиції та зауваження на електронну скриньку: law.faculty@lnu.edu.ua |
Опитування аспірантів
Узагальнення результатів опитування за 2019-2020 навчальний рік: |
Освітньо-наукова програма доктора філософії зі спеціальності “Право” |
Навчальні дисципліни: |
Сучасні тенденції юридичної науки
Інтелектуальна власність та трансфер технологій Методологія підготовки наукової публікації |
Узагальнення результатів опитування за 2018-2019 навчальний рік: |
Презентація результатів опитування_Засідання Вченої ради |