Навчання > Філософія

Філософія

Тип: Нормативний

Кафедра:

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
114Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
132

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
132

Опис курсу

Курс «Філософія» є складовою частиною нормативних дисциплін освітнньо-наукової програми підготовки доктора філософії. Читається для аспірантів усіх спеціальностей на першому році навчання.

Курс «Філософія» спрямований на вивчення особливостей виникнення філософії та її актуальності: світогляд, філософія, метафізика і наука. Глобальні виклики перед розумом і філософією. Характерні ознаки лінгвістичного повороту, витоки аналітичної філософії та її сучасний стан. Розглядається позитивістська та екзистенційна традиції в сучасній філософії як парадигмальне виявлення саєнтизму та антисайєнтизму. Роль та значення метафізики та онтології в аспекті некласичної філософії. Вивчається природа знання, джерела його істинності та межі наукового пізнання та проблематика розуму і свідомості та її осягнення у феноменології й герменевтиці. Особлива увага приділяється розгляду класичної, некласичної й посткласичної моделі розвитку науки, філософська антропологія і проблема людини, соціальна філософія та філософія історії й культури, та ситуація постмодернізму в сучасній філософії та її семіотична обумовленість.

Після завершення курсу аспірант повинен:

знати особливості картезіанського, раціоналістичних та ірраціоналістичних світоглядних та парадигмальних
підходів в концептуалізації знань; актуальна проблематика, тенденції розвитку сучасних філософських
теорій; головні глобалізаційні виклики, що виникли перед світовою й українською спільнотами;
особливості інформаційного суспільства та запити щодо нових потреб інтелектуального та етичного
розвитку людини; особливості та проблеми сучасного громадянського, соціального і культурного
розвитку, що обумовлені глобалізаційними викликами;

вміти інтегрувати загальнонаукові знання, сучасні філософські методи пізнання та парадигмальні підходи в
науково-дослідну роботу.Критично оцінювати світоглядно-концептуальні обґрунтування перспектив людського розвитку з врахуванням їхнього гуманістичного та етичного потенціалу.

Рекомендована література

  1. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. – К., 2001.
  2. Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку / За ред. А. Синиці. – Л.: Літопис, 2014. – 374 с. С. 9-25; 25-37; (Дж. Серль: 225-257; Д. Деннет: 276-297; Д. Чалмерс: 297-337).
  3. Баумейстер А. Джерела і приховані мотиви фундаментальної онтології / А. Баумейстер // Sententiae. – 2012. – № 2 (XXVII). – С.46–59.
  4. Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000.
  5. Вандельфельс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. – 176 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).
  6. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритости. – Львів, 2000.
  7. Гаек Ф. Право, законодавство и свобода. Нове викладення принципів справедливості та політичної економиї. В 3 томах. – Київ: Сфера, 1999-2000.
  8. Гантінґтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу : хрестоматія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – С. 498-508.
  9. Грінфельд Лія. Типи націоналізму // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип,2000. – С. 688-70.
  1. Дахній А. Нариси історії західної філософії ХІХ-ХХ ст..: навч.посібник / Андрій Дахній. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – С. 93-154.
  2. Ділі Дж. Основи семіотики. – Львів: Арсенал, 2000. – С. 37-45; 160-190.
  3. Енциклопедія постмодернізму / Під ред. Вінквіста Ч. Е., Тейлора В. Е. / Пер. з фр. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 503 с.
  4. Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях.- Київ-Львів, 2003.- С. 425-429; 444-488.
  5. Кемп П. Переосмислення філософії як сили слова // Вісник Львівського університету. Серія:

Філософські науки. – Львів, 2008. – № 11. – с. 7-14. // Режим доступу http://old.filos.lnu.edu.ua/Visnyk/2008_11/1.pdf

  1. Крічлі С. Вступ до континентальної філософії. Пер. з англ. – К., 2008.
  2. Лакатош І. Історія науки та її раціональні реконструкції // Психологія і суспільство. Тернопіль, 2016. – № 3. – С. 13-23. // Режим доступу http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/6495/1/%D0%9B%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%88%20%D0%86..pdf
  3. Лепп І.Християнська філософія екзистенції. Пер. з франц. – Київ, 2004.
  4. Патнем Роберт. Творення демократії. – К., 2002.
  5. Попер К. Метод Маркса // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу : хрестоматія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – С. 326-352.
  6. Рижак Л. В. Філософія : підручник. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 650 с.
  7. Саїд Е. Культура й імперіалізм. – К.: Критика, 2007. – С. 37-51; 111-135.
  8. Сафонік Л. Буттєвість сенсу людського життя : монографія / Л. Сафонік. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 350 с.
  9. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки. – Львів : Світ, 2006. – 152 с.
  10. Слотердайк П. Критика цинічного розуму. – К.: тандем, 2002. – 544 с.
  11. Тейлор Ч. Джерела себе. Творення новочасної ідентичності / Пер. з англ. – К.: Дух і літера, 2005. – 696 с.
  12. Франко І. Поза межами можливого // Зібрання творів: У 50 т. – К: Наукова думка, 1986. – Т.45. – С. 276– 285.
  13. Фрідмен Т. Нова система. Лексус і оливкове дерево // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу : хрестоматія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – С. 509-525.
  14. Фуко М. Що таке автор? Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. Львів, 1996. – С. 442-457.
  15. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів: Кальварія, 2005. – 380 с.
  16. Чернієнко В.О. Природа засад ідентичності соціального суб’єкта: монограф. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2010. – 304 с.
  17. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – Мюнхен-Львів: УВУ, 1994. – 175 с.

Силабус:

Завантажити силабус