Навчання > Адвокація у трудових правовідносинах

Адвокація у трудових правовідносинах

Тип: На вибір студента

Кафедра: соціального права

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016Фурик І. Я.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016Фурик І. Я.

Опис курсу

Мета: засвоєння студентами теоретичних і практичних знань щодо представництва та захисту прав учасників трудових правовідносин, вивчення міжнародного досвіду щодо адвокації у трудових правовідносинах, активізація самостійного навчання та занурення у проблему та можливість самостійно бачити питання у відповідному сучасним тенденціям світі;

Завданням спецкурсу є поглиблене вивчення законодавства та наукових джерел у сфері адвокації (представництва) в трудових правовідносинах. Студенти повинні уміти аналізувати матеріали правозастосовної та судової практики щодо представництва та захисту інтересів працівників і роботодавців у сфері зайнятості;

Результати навчання. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати  загальні засади та основні проблеми адвокації у трудових правовідносинах, ступінь теоретичної розробки проблем правового регулювання відносин представництва, шляхи та засоби їх розв’язання.

уміти використовувати правову доктрину та принципи трудового права у правотворчості та в процесі застосування норм трудового права щодо представництва та захисту прав та інтересів сторін трудових правовідносин;

  • обґрунтовувати та мотивувати правові рішення при вирішенні трудових спорів, давати розгорнуту юридичну аргументацію щодо складання угоди про представництво та захист при вирішення трудового спору;
  • застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедурадміністративного/загального судочинства в Україні у механізмі захисту трудових прав, інтересів працівників та роботодавців;
  • застосовувати міждисциплінарний підхід в оцінці представництва в трудових правовідносинах, вирішенні питання у правозастосовній діяльності при оформленні представництва та посередництва, а також при вирішенні трудових спорів (конфліктів);
  • критично оцінювати ефективність представництва  і захисту прав, свобод та інтересів працівників і роботодавців;
  • самостійно готувати проекти договорів про правову допомогу, угоди про вирішення трудового спору, враховуючи вимоги щодо їх законності, обґрунтованості та вмотивованості;
  • обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи з метою ефективного представництва сторін трудових правовідносин;
  • використовувати передові знання і методики у процесі адвокації прав та інтересів працівників і роботодавців;
  • проводити порівняльно-правовий аналіз законодавства України та відповідних актів Ради Європи та Європейського Союзу в частині представництва у трудових правовідносинах;
  • аналізувати та оцінювати практику застосування законодавства про представництво у трудових правовідносинах;
  • обґрунтовувати правову позицію на різних стадіях трудових правовідносин, при застосуванні різних процедур вирішення трудових спорів;
  • інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі при адвокації прав та інтересів працівників і роботодавців у трудових правовідносинах.

Рекомендована література

Література

  1. Атамась Т. Функції адвоката у цивільному судочинстві //Право України. – 1997. – № 6. – С. 63.
  2. Гончарова Г.С. Плюралізм профспілок і трудові відносини: вирішення питань на практиці //Право України. – 1999. – №10. – С.30-33.
  3. Декларація МОП основних принципів і прав у сфері праці, ухвалена Міжнародною конференцією праці на її вісімдесят шостій сесії в Женеві 18 червня 1998 року: У кн.: Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.1529-1532.
  4. Дрішлюк А.І. Агентський договір. Цивільно-правовий аспект: Автореф. дис. .. канд. юрид. наук. – Одеса, 2003. – С. 9.
  5. Дрішлюк А.І. Комерційне представництво в цивільному та господарському кодексі України //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць – Одеса, 2004. – Вип. 22. – С.537-532.
  6. Европейская социальная хартия: Справочник: Пер. с фр. – М.: Междунар. Отношения, 2000. – 264 с.
  7. Застосування судами цивільного і цивільно-процесуального законодавства. – К.: Ін Юре, 2002. – С.144-145.
  8. Кампанія з адвокації як інструмент впливу на політику щодо малого та середнього бізнесу // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// slideshare.net/USAIDLEV/ss-73470327.
  9. Колективний договір ВАТ «Північній гірничо-збагачувальний комбінат» на 2004 -2005 роки. – Кривий Ріг, 2004.
  10. Конвенція МОП №11 про право на організацію та об’єднання трудящих у сільському господарстві 1921 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919-1964. Т.1. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.55-56.
  11. Конвенція МОП №135 щодо захисту прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються 1971 р.: У кн.: Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.962-964.
  12. Конвенція МОП №138 про мінімальний вік для прийому на роботу 1973 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Том ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.990-991.
  13. Конвенція МОП №144 про тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм 1976 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919-1964. Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.1063-1069.
  14. Конвенція МОП №87 про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 р. У кн.: Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919-1964. Т.1. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.434-438.
  15. Конвенція МОП №98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів 1949 р.: У кн.: Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919-1964. Т.1. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 530-533.
  16. Крупко П. Суб’єкти добровільного представництва за цивільним правом //Право України. – 2002. – №5. – С.107.
  17. Кузьмишин А. Классификация представительства и полномочия в гражданском праве //Хозяйство и право. – 2000. – №8. – С.32-33.
  18. Лисяк О.І. Правові форми участі профспілок у регулюванні трудових відносин: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук. – Харків, 2004. – 20 с.
  19. Міжнародне право: Основні галузі: підручник /За ред. В.Г.Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – С.46-72.
  20. Павлунік І.А. Представництво у цивільному процесі України. Автореф. дис. .. канд. юрид. наук. – К., 2002. – С. 8.
  21. Павлунік І.А. Процесуальне представництво іноземців консулами у цивільному судочинстві України /Проблеми державотворення і захист прав людини в Україні. Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції. – К., 2002. – С.150-152.
  22. Пилипенко П.Д. Про участь профспілок у трудових правовідносинах у світлі Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» //Право України. – 2000. – №9. – С.81-83, 90.
  23. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія. – Львів: Видав. центр Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 1999. – С.212.
  24. Посібник з адвокації для провайдерів правової допомоги / загальна редакція: Віталій Баєв, Лариса Денисенко. – Українська фундація правової допомоги, 2016. – 52 с
  25. Про колективні договори і угоди: Закон України від 1.07.93 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №36. – Ст.361.
  26. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р.(із змін. та доп.) //Зібрання законодавства України. – Т.4, 4(3)10.
  27. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р. (із змін. та доп.) //Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №17. – Ст.121.
  28. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24.01.95 р. (із змін. та доп.) //Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6. – Ст.35.
  29. Про організації роботодавців: Закон України від 24 травня 2001 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №32. – Ст.171.
  30. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3 березня 1998 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №34. – Ст.227.
  31. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №45. – Ст.397.
  32. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14 вересня 2006 р. //Урядовий кур’єр. – 10 жовтня 2006 року.
  33. Про ратифікацію Конвенції про представників працівників №135: Закон України від 15.05.2003 //Урядовий кур’єр. – 11 червня 2003 року.
  34. Про розвиток соціального діалогу в Україні: Указ Президента України від 29 грудня 2005 року //Урядовий кур’єр. – 25 січня 2006 року.
  35. Про утворення Національної служби посередництва і примирення: Указ Президента України від 17 листопада 1998 р. //Офіційний вісник України. – 1998. – №46. – Ст.1684.
  36. Прокопенко В.І. Власник і уповноважений ним орган як суб’єкти трудового права //Право України. – 1994. – № 10. – С. 20-22.
  37. Прокопенко В.І. Правове становище професійних спілок: сьогодення і перспективи //Право України. – 1999. – №6. – С.106-109.
  38. Процевський О.І. Шляхи розвитку прав профспілок в умовах ринкових відносин: Концепція розвитку законодавства України //Матеріали наук.-практ. конф. (Київ, травень 1996 р.). – К., 1996. – С.329.
  39. Рекомендація МОП №129 щодо зв’язків між адміністрацією та працівниками на підприємстві 1976 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919-1964. Т.ІІ. – Жене-ва: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.839-841.
  40. Рекомендація МОП №143 щодо захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, які їм надаються 1971 р.: У кн.: Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.965-968.
  41. Рекомендація МОП №91 про колективні переговори 1951р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964. Т.1. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.545-546.
  42. Трюхан О.А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці: Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. – Одеса, 2006. – 20 с.
  43. Трюхан О.А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці: Дисертація на здобуття наук ступ. канд. юрид. наук. – Одеса, 2006 (підрозділ 2.4. «Участь працівників та їх представників в управлінні організацією»).
  44. Фединяк Л. Проблеми цивільного процесуального представництва іноземців у судах України //Вісник Львівського університету. – 2001. – № 4. – С. 114.
  45. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Приватні та публічні правовідносини представництва //Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип.147. Серія Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – С.36-40.
  46. Циганчук Н.А. Професійні спілки як суб’єкти трудового права: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук. – Харків, 2004. – 20 с. та ін.
  47. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2001. – С.20.
  48. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні питання правового регулювання: Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. доктора юридичних наук. – Харків, 2002. – С.11.
  49. Чванкін С.А. Добровільне представництво у цивільному процесі України: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – Одеса, 2005. – 20 с.
  50. Чванкін С.А. Добровільне представництво у цивільному процесі України: Дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. – Одеса, 2005. – С.111-128.
  51. Цюра В. В.  Концепція представництва в світлі положень сучасного цивільного та цивільного процесуального законодавства України / В. В. Цюра // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2012. – С. 45–48.
  52. Цюра В. В. Деякі питання співвідношення понять «волі» та «волевиявлення» у відносинах представництва / В. В. Цюра // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – – № 929. – С. 246–249.
  53. Цюра В. В. Правова природа представництва: огляд існуючих концепцій / В. В. Цюра // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2010. – № 4-5. – С. 72–81.
  54. Цюра В. В. Вольовий зміст відносин представництва / В. В. Цюра // Університетські наукові записки. – 2010. – №2. – С. 88–93.
  55. Цюра В. В. Цивільно-правові концепції щодо повноваження представника в цивільному праві / В. В. Цюра // Університетські наукові записки. – 2009. – № 4. – С. 53–58.
  56. Цюра В. В. Юридичні ознаки представництва в світлі загальної теорії цивільного права / В. В. Цюра // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2009. – № 10. – С. 42–49
  57. Цюра В. В. Структурний аналіз та принципи інституту представництва в цивільному праві / В. В. Цюра // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2010. – № 2. – С. 82–90.
  58. Цюра В. В. Представництво та посередництво як способи виникнення і здійснення цивільних прав: аспекти взаємодії / В. В. Цюра // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2011. – № 3. – С. 42–48.
  59. Чванкін С. А. Юридична природа представницької функції органів прокуратури за перспективним законодавством / С. А. Чванкін // Часопис Київського університету права. – 2005. – Вип. 3. – С. 129–133.
  60. Чванкін С. А. Юридична природа представництва в цивільному процесі України / С. А. Чванкін // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 3. – С. 194–199.
  61. Чванкін C. А. Особливостіпредставництва юридичних осіб у цивільному процесі / C. А. Чванкін // Актуальні проблеми держави і права . –   –  Вип. 51. – С. 114–121.
  62. Чванкін С. А. Добровільне представництво у цивільному процесі України : автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С. А. Чванкін. – О., 2005. – 22 с.
  63. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К., 2001. – С. 146-147.
  64. Щодо розгляду колективного трудового спору з приводу укладення колективного договору: Роз’яснення Міністерства юстиції України від 27.02.2004 //Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2004. – №3. – С.60.
  65. Яремчук О.В. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права: Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. – Харків, 2005. – 22 с.

 8. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

  1. Офіційний сайт Верховної Ради України: rada.gov.ua;
  2. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського: nbuv.gov.ua;
  3. Офіційний веб-портал “Судова влада України”: https://court.gov.ua/
  4. Єдиний державний реєстр судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua./

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус