Навчання > Кримінальне право держав-членів Європейського Союзу

Кримінальне право держав-членів Європейського Союзу

Тип: На вибір студента

Кафедра: кримінального права і кримінології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
84Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
816Бурачинська Ю. Б.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
816Бурачинська Ю. Б.

Опис курсу

Мета – вивчення студентами основних принципів і інститутів кримінального права зарубіжних країн, що є членами ЄС, осмислення ними ролі та значення кримінального закону у боротьбі зі злочинністю, вироблення у студентів вмінь застосовувати набуті теоретичні знання для розв’язання конкретних правових ситуацій.

Передумовою вивчення студентами навчальної дисципліни є належний рівень базових знань з таких дисциплін: «Адміністративне право України», «Кримінальне право України», «Кримінальне процесуальне право України», достатніх для сприйняття категоріального апарату, що використовується у вивчені начального матеріалу в рамках дисципліни «Кримінальне право держав-членів Європейського Союзу», розуміння законодавчих джерел та судової практики.

Завдання:

Завданням даного курсу є дати найбільш повне уявлення про особливості виникнення і розвитку, принципи, основні інститути та категорії правових систем Франції, Німеччини Республіки Польщі та інших держав – членів ЄС використовуючи при цьому новітній матеріал, а також допомогти студентам опанувати методику порівняльно-правових досліджень.

Вивчення дисципліни «Кримінальне право держав-членів Європейського Союзу» має на меті формування:

загальних компетентностей:

  • здатності до абстрактного мислення, з метою узагальнення підходів до визначення понять, інститутів та інших категорій, що використовуються у кримінальному праві держав-членів Європейського Союзу, а також аналізу та синтезу їх законодавчих та теоретичних положень, що дасть можливість осмислити схожі та відмінні риси з вітчизняним кримінальним правом;
  • здатності зберігати та примножувати наукові цінності і досягнення європейського суспільства на основі розуміння місця кримінального права у системі права загалом, його функцій, мети, методів, основних понять тощо;

спеціальних компетентностей:

  • знання і розуміння основ кримінального права у державах-членах Європейського Союзу. Усвідомлення його ролі у формуванні та функціонуванні громадянського суспільства у європейських країнах;
  • здатності застосовувати знання завдань, принципів і доктрини національного кримінального права, а також змісту його правових інститутів та юридичних норм для того, щоб здійснити комплексний порівняльно-правовий аналіз вищезазначених аспектів у кримінальному праві держав-членів Європейського Союзу. Вміння використовувати дані знання у юридичній практиці;

Вивчення курсу «Кримінальне право держав-членів Європейського Союзу» забезпечує досягнення таких результатів навчання:

  • знати та розуміти особливості реалізації та застосування норм матеріального кримінального права держав-членів Європейського Союзу;
  • вільно використовувати для порівняльно-правового дослідження доступні інформаційні технології і бази даних. Вміти знаходити за їхньою допомогою національні та зарубіжні, зокрема держав-членів Європейського Союзу, нормативно-правові акти, зразки документів, іншу інформацію та матеріали.

В результаті вивчення курсу студент повинен:

знати:

  • основні поняття, інститути, загальні теоретичні положення кримінального права зарубіжних держав-членів ЄС;
  • головні системи кримінального права і кримінально-правової політики сучасних держав, їхній стан і розвиток в ЄС;
  • специфічні особливості та елементи традицій кримінально-правових систем різних країн-членів ЄС;
  • співвідношення положень національного кримінального законодавства з положеннями кримінального законодавства зарубіжних країн різних правових систем;
  • основні досягнення кримінально-правової науки та напрямки зарубіжної кримінально-правової теорії.

вміти:

  • орієнтуватися в системах кримінального права сучасних держав-членів ЄС;
  • користуватися обсягом знань з порівняльного кримінального права;
  • володіти методами порівняльно-правового аналізу; системно-структурним, системно-порівняльним, історико-порівняльним та іншими;
  • використовувати теорії, методи і прийоми порівняльного правознавства у правозастосовній діяльності;
  • аналізувати чинне кримінальне право України, його відповідність положенням Конституції України та міжнародно-правовим стандартам, порівнювати українське кримінальне законодавство з кримінально-правовими нормативними джерелами зарубіжних держав-членів ЄС.

Рекомендована література

Нормативні акти і практика їхнього застосування

  1. Загальна декларація прав людини: Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
  2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Ратифіковано законом України № 475/97- ВР від 17 липня 1997 р. // Голос України. – 2001. – № 3. – 10 січня.
  3. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року із змінами, внесеними згідно із Законом від 01. 02. 2011 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141; 2011. – № 10. – Ст. 68.
  4. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ (з наступними змінами).URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3500(дата звернення: 12.08.2022).
  5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (з наступними змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 12.08.2022).
  6. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року № 1129-IV (з наступними змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 (дата звернення: 12.08.2022).
  7. Code pénal. 22.07.1992 (Version en vigueur au 17 décembre 2020). URL: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/texte_lc/LEGITEXT000006070719/2020-12-17 (дата звернення: 17.08.20222).
  8. German Criminal Code. Federal Law Gazette I, p. 3322. 11.1998. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_stgb/englisch_stgb.pdf (дата звернення: 17.08.2022).

Kodeks karny. Dz. U. 1997 Nr 88 poz. 553. Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 r. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu19970880553 (дата звернення: 17.08.2022).

Основна література:

  1. Кузьмін Е. Е. Кримінальне право зарубіжних країн : навчально-методичний посібник. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018. 96 с.
  2. Назимко Є. С. Зарубіжний досвід кримінально-правової регламентації інституту покарання неповнолітніх : монографія. Київ : КНТ, 2015. 367 с.
  3. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації : монографія. Київ : Юрисконсульт, 2006. 1048 с.
  4. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: Навчальний посібник / За заг. ред. М.І. Хавронюка. К.: Ваіте, 2014. 944 с.

Додаткова література:

  1. Аверочкіна Т. В. Право Європейського Союзу : підруч. для студ. ВНЗ / Т. В. Аверочкіна, Ю. Ю. Акіменко, Т. О. Анцупова, М. Р. Аракелян, Х. Н. Бехруз; ред. : О. К. Вишняков; Нац. ун-т “Одес. юрид. акад.”. О. : Фенікс, 2013. 869 с.
  2. Андрушко А. В. Система злочинів проти свободи, честі та гідності особи за законодавством зарубіжних держав: порівняльно-правове дослідження. Порівняльно-аналітичне право. № 1, 2020. С. 412-421.
  1. Гончарук О. В. Передумови виникнення та перспективи розвитку Європейського кримінального права. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 115 (частина ІI), 2013. С. 66-70.
    1. Грищук В. К., Красницький І. В. Поняття, мета, система та види покарань за Кримінальним кодексом Франції 1992 р. Вісник Львів. ін.-ту внутр. справ : Збірник. Львів : Львів. ін.-ту внутр. Справ при НАВС України, 2001. С. 160-168.
    2. Кареклас С., Пашковський М. І. Кримінальне право ЄС / Програма Tacis Європейського Союзу. Проект «Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони». Серія «Право ЄС». Книга сімнадцята. Одеса : Юридична література, 2004. 162 с.
    3. Колодін Д. О., Федоров В. А. Відповідальність за злочини у сфері виборчих прав за законодавством ФРН та України: порівняльна характеристика. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. № 1, 2020. С. 196-201.
    4. Корнієнко В. В. Особливості кримінального права ЄС: теоретико-правовий аспект. Форум права, 2011. № 1. С. 496-500.
    5. Красницький І. В. Кримінальна відповідальність як інститут кримінального права Франції та України: порівняльний аналіз: монографія. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. 232 с. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/322 (дата звернення: 01.08.2022).
    6. Крикливець Д. Є. Стадії вчинення злочину за Кримінальним кодексом України та Кримінальним кодексом Республіки Польща: порівняльний аналіз. III Львівський форум кримінальної юстиції «Кримінальна юстиція в очікуванні змін» (м. Львів, 22–23 вересня 2017 року) : збірка тез міжнародної науково-практичної конференції. Київ : ВАІТЕ, 2017. С. 54–57.
    7. Крикливець Д. Співучасть у злочині за Кримінальним кодексом України та Кримінальним кодексом Республіки Польща: порівняльний аналіз. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XХIV звітної науково-практичної конференції (7–8 лютого 2018 р.) : у 2 ч. Ч. 2. Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2018. С. 132–133. URL: https://law.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/02/konf_2018_2.pdf (дата звернення: 02.08.2022).
    8. Макарчук Д. Поняття кримінально караного діяння у Конституціях України, Франції та ФРН. Підприємництво, господарство і право, 2019. № 5. С. 244-249.
    9. Пашковський М. I. Кримiнальне право ЄС: вiд Паризької угоди до Лiсабону. Альманах міжнародного права, 2009. Вип. 1. С. 69-75. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/amp_2009_1_9 (дата звернення: 02.08.2022).
    10. Хавронюк М. І. Історія кримінального права європейських країн : монографія. К.: Істина, 2006. 192 с.

Силабус:

Завантажити силабус