Вийшов черговий 68 номер Вісника Львівського університету. Серія юридична

Раді повідомити авторів та читачів факультетського наукового фахового видання «Вісник Львівського університету. Серія юридична» про вихід у світ чергового 68 номеру.

У цьому номері висвітлюються та обговорюються актуальні проблеми історії та теорії держави і права, галузевих юридичних наук.

З повним номером журналу можна ознайомитись за посиланням тут

З електронною версією номеру журналу за посиланням тут.

Бостян Зупанчич, суддя Європейського суду з прав людини (1998–2016) розглянув філософсько-правові питання значення справедливості у здійсненні правосуддя. Застерігаючи про ризики «суб’єктивістського» підходу у сфері справедливості, яка так прагне до формалістичної «об’єктивності», автор звернувся до поняття метафізичної «розумної людини».

Декан, професор Володимир Бурдін висвітлив питання, яке стосується кваліфікуючої ознаки окремих злочинів проти власності «проникнення в житло, інше приміщення чи сховище». Наведено аргументацію на доказ того, що поняття житла, іншого приміщення чи сховища у кримінально-правовому розумінні є відмінним від аналогічних понять, які використовують у цивільному праві.

Тарас Пашук  викладач кафедри теорії та філософії права, старший юрист Європейського суду з прав людини, проаналізував розвиток організаційно-правових засад системи дисциплінарної відповідальності суддів. Запропонував порівняльно-правовий огляд формування відповідних інститутів у США та у європейських країнах.

Професор Борис Тищик присвятив публікацію постаті Євгена Олесницького, котрий належить до плеяди нині майже забутих галицьких політичних діячів та правників кінця ХІХ – початку ХХ ст., які, однак, відігравали свого часу видатну роль у боротьбі українського народу Галичини проти влади і політичного гніту чужоземних держав, за створення власної державності і права.

Віталій Косович, завідувач кафедри теорії та філософії права, професор на прикладі проекту Кодексу України з процедури банкрутства проаналізував відповідність вітчизняної кодифікаційної діяльності вимогам та правилам нормопроектної техніки.

Професор Ігор Бойко проаналізував місце і роль Києво-Руської держави в багатовіковій історії українського державотворення. Акцентовано увагу на тому, що Києво-Руська держава була тим фундаментом, з якого і розпочалося створення Української держави.

Назар Стецик, доцент кафедри теорії та філософії права, висвітлив доктринальні питання судового прецеденту та прецедентної практики. У зв’язку з цим проаналізував особливості етапів запровадження та розвитку прецедентної судової практики в Україні.

Ірина Басиста, викладач Львівського державного університету внутрішніх справ, зробила спробу дати відповіді на запитання, які виникають при застосуванні положень ст. 440 КПК України і п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у випадку смерті засудженого, виправданого до завершення розгляду касаційної скарги.

Єва Сушко, Експерт проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні, розглянула особливості пілотних та квазіпілотних рішень Європейського суду з прав людини, проаналізувала проблеми розмежування між пілотними та квазіпілотними рішеннями Суду.

Леонід Тарасенко дослідив проблемні питання щодо правової охорони об’єктів авторського права у цифровому середовищі, а також проаналізував чинне законодавство щодо правового регулювання цих відносин.

Доцент Ганна Федущак-Паславська дослідила основні напрями діяльності видатного українського правника початку XX століття Володимира Старосольського.

Мар’ян Бедрій здійснив історико-правовий аналіз форм фіксації українського звичаєвого права, запропонував згадані форми поділити на три групи: діяльнісні, усні та письмові.

@руслан щедрій Руслан Бедрій проаналізував стан правового забезпечення реформи децентралізації публічної влади в Україні. При цьому висвітлено нормативно-правові акти, що заклали концептуальні засади муніципальної реформи.

Володимир Кахнич дослідив процес формування та становлення на юридичному факультеті Львівського університету наукової школи публічного права від самих початків її утворення, а саме 1661 року. Розкрив, які історичні етапи були визначальними для утворення та розвитку наукової школи публічного права на юридичному факультеті Львівського університету.

Сергій Ревер дослідив важливість незалежності інституту адвокатури, який з огляду на його специфічні функції має охороняти законні права та інтереси громадян України. Проаналізував міжнародні документи, які закріплюють засадничу роль адвокатури в діяльності судової системи та підкреслюють важливість її організації в спосіб, що забезпечує незалежність від будь-якого стороннього впливу на її діяльність.

Наталія Задирака розглянула дискусійні аспекти щодо визначення місця інституту публічного майна в системі адміністративного права. Досліджено взаємозв’язок між інститутом публічного майна та фундаментальними складовими Особливого адміністративного права, що враховує публічний інтерес, права та інтереси широких верств населення.

Дмитро Клапатий з’ясував порядок припинення функціонування пайового фонду та виокремив відповідні проблеми правового регулювання, охарактеризував основні заходи, які вживають на етапі припинення функціонування пайового фонду.

Соломія Пласкач проаналізувала основні міжнародно-правові акти, якими закріплено вимогу щодо заборони примусової праці. Відзначено важливість оптимального поєднання правових інструментів національного законодавства та міжнародного права, мета яких сприяти поліпшенню умов наймання та виконання трудової діяльності.

@Наталя Федорович проаналізувала ґенезу інституту співучасті у злочині зі спеціальним суб’єктом з ціллю виявлення позитивних напрацювань минулих років, усунення недоліків та визначення напрямів подальшого дослідження.

Альона Шкодяк дослідила роль та правову природу інституту «згоди пацієнта» в медичному кримінальному праві Федеративної Республіки Німеччина.

Олена Лубчук дослідила правову природу аудіовізуального твору як самостійного об’єкта авторського права та проаналізувала чинне законодавство, міжнародні договори та іноземний досвід у сфері охорони аудіовізуального твору.

Аспірант Богдан Гутів дослідив процес становлення та розвитку канонічного права, яке на сьогодні є одним із основних джерел права держави-міста Ватикан та усієї католицької церкви загалом.

Павло Едер провів історико-правовий аналіз організації і діяльності судових органів у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772–1918 рр.). Охарактеризовано діяльність шляхетських, церковних і міських судів у перші роки австрійської влади у Галичині.

Аспірант Юрій Олійник проаналізував конституційно-правові засади розвитку судової системи Другої Речі Посполитої (1918–1939 роки). Акцентовано увагу на тому, що конституційний розвиток судової системи Другої Речі Посполитої відбувався двома етапами.

Аспірант Леся Трепак висвітлила процес створення на окупованих Гітлерівським Третім Рейхом українських земель у роки Другої світової війни дистрикту Галичина. Показано жорстоку колоніальну політику німецьких нацистів щодо місцевого українського населення, яке у планах гітлерівців частково мало бути знищене, а інша частина асимільована.