Відбувся науковий семінар на тему: «Реалізація засади усності впродовж судового розгляду»
У четвер 21.11.2024 року о 13.30-14.10 відбувся науковий семінар аспірантки кафедри кримінального процесу і криміналістики Максимюк Наталії Іванівни. Науковий керівник проф. БОБЕЧКО Назар Ростиславович. Опоненти доповідача: доц. МАКСИМИШИН Наталія Миронівна та доц. МУРАДОВ Валентин Валентинович.
Аспірантка виступила з доповіддю на тему: «Реалізація засади усності впродовж судового розгляду». У своїй доповіді вона розглянула прояви засади усності у кримінальному провадженні під час кожного етапу судового розгляду: 1) у підготовчій частині судового розгляду; 2) під час з’ясування обставин кримінального провадження і перевірки їх доказами; 3) у судових дебатах; 4) упродовж виголошення обвинуваченим останнього слова; 5) при ухваленні й проголошенні судового рішення.
Відзначено тісний взаємозв’язок усності та безпосередності під час дослідження доказів судом. Доведено, що показання у судовому засіданні можуть надаватись і досліджуватись лише усно, за винятком обмежень встановлених на час дії воєнного стану. Поруч з цим, аспіранткою зазначалось, що не лише показання, а й речові та письмові докази, незважаючи на свою форму вираження, досліджуватись можуть лише усно.
У ході доповіді вказано на відсутність чіткого законодавчого врегулювання питання усних клопотань. Наведено приклади із практики, що засвідчують відсутність єдиного погляду на вирішення цього питання серед науковців та практиків. Висловлено думку, що форма клопотання повинна бути зумовлена його змістом. А за відсутності законодавчо визначеного переліку клопотань, що заявляються лише письмово, заявлення усного клопотання будь-якого змісту є можливим і законним, хоч і не завжди доцільним.
Доповідачкою наведено класифікацію судових ухвал залежно від порядку ухвалення і способу закріплення. На підставі аналізу судової практики зроблено висновок про можливість оскарження судових ухвал незалежно від усної чи письмової форми їх виразу.
У ході виступу, було наголошено, що хоча й нині спостерігається тенденція до стратегій розвитку судочинства, які покликані сприяти обмеженню усності, проте, усне провадження у кримінальному судочинстві має низку переваг, що дозволяють забезпечити справедливий судовий розгляд, серед них: можливість безпосереднього сприйняття доказів; забезпечення змагальності; ефективність та оперативність; гласність та публічність; психологічний аспект.
В результаті аспіранткою зроблено висновок, що засада усності на стадії судового розгляду у судах першої інстанції реалізується під час: комунікації між учасниками та судом; здійснення організаційних дій, спрямованих на забезпечення судового розгляду; безпосереднього дослідження доказів; заявлення клопотань; виголошення промов та реплік у судових дебатах; проголошення останнього слова або заявлення відмови його висловлювати; ухваленні та проголошенні судом ухвал та вироків; здійсненні інших процесуальних дій. За таких умов усність на стадії судового розгляду в кримінальному провадженні забезпечує комплексний підхід до розгляду справи, що сприяє прийняттю справедливого і обґрунтованого судового рішення.
З текстом доповіді можна ознайомитись за посиланням.
Фотогалерея
