Відбулася П’ята Міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО, ІНФОРМАЦІЙНОГО, ІНТЕРНЕТ ПРАВА ТА ІТ ПРАВА».
28.05.2021 р. на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася П’ята Міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО, ІНФОРМАЦІЙНОГО, ІНТЕРНЕТ ПРАВА ТА ІТ ПРАВА», яка була організована Кафедрою інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Участь в конференції прийняли науковці з різних регіонів України (Київ, Львів, Одеса, Харків і з інших міст України) та з-за кордону.
З вітальним словом виступили представники ректорату Львівського національного університету імені Івана Франка та деканату юридичного факультету. Зокрема, заступник декана юридичного факультету доц. Роман Шандра відзначив важливість проведення наукових заходів з тематики інтелектуальної власності та відзначив їх значущість в обговоренні проблем правового регулювання вказаних відносин. Також він відзначив, що конференція торкається питань надзвичайно інноваційних і важливих.
У своїй доповіді професор кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ю.н. Олександра Яворська наголосила на важливості належної правової охорони баз даних. Зокрема, вона відзначила, що закріплення різних правових підходів щодо охорони баз даних уже породжує низку прикладних питань. Адже оригінальна база даних може охоронятися як авторським правом, так і правом sui generis. Очевидно, що розробник має визначатися з обранням правового режиму. Неоригінальна база даних охороняється правом sui generis. Якщо для сповіщення про авторські права, розробник бази може використовувати загальновизнаний знак охорони ©, то сповіщення про особливі права можливе на умовах договору з користувачами бази даних. Потенційні користувачі можуть з’ясовувати у розробника про належні йому права. Відтак, опираючись на право sui generis, розробник може допускати зловживання, завищуючи ціну чи висувати інші обтяжливі умови використання. З іншого боку неправомірне використання баз даних, що охороняються правом sui generis, може спричинити збитки для її розробника. Відтак важливо збалансувати дію прав особливого роду та недопустимість недобросовісної конкуренції на ринку. Наразі конкурентне законодавство не містить приписів щодо неправомірного використання неоригінальних баз даних, так і щодо неможливості зловживання правами sui generis.
Керівник Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної Академії Наук України, к.ю.н., судовий експерт Олександр Дорошенко відзначив процес реформування національного законодавства про промислову власність. Зокрема, він наголосив на значній реформі патентного законодавства, на створенні Національного органу інтелектуальної власності, який виконуватиме ряд нових функцій. Також Дорошенко О. наголосив на необхідності прийняття кодифікованого акту, який би урегулював відносини інтелектуальної власності.
Олесь Андрійчук (PhD, Senior Lecturer in Competition and Internet Law; Co-Director, Strathclyde Centre for Internet Law and Policy, Strathclyde Centre for Antitrust Law and Empirical Study (SCALES) доповів про Акт про цифрові ринки як новий метод регулювання конкуренції в ЄС. Він проаналізував сучасний стан справ у розвитку конкурентного права та регулювання конкуренції в Європейському Союзі в контексті цифрової економіки.
Доцент кафедри цивільного права № 2 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Валентина Крижна у своїй доповіді проаналізувала правомірне використання іншими особами торговельних марок, які стосуються властивостей товару. Вона відзначила, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» від 21.07.2020 р. доповнено перелік дій, які не визнаються порушенням прав на торговельну марку. На її думку, передумови подібних змін обумовлені положеннями ч. 2 ст. 196 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і ідея вищенаведених змін законодавства України щодо розширення підстав вільного використання торговельних марок обумовлена потребою гармонізації законодавства України з правом ЄС.
Доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка, к.ю.н. Леонід Тарасенко охарактеризував здійснення патентних прав в цифровому середовищі. Він відзначив, що таке використання є доволі обмеженим, оскільки, наприклад, об’єктом винаходу, корисної моделі є певне технічне рішення, яке зазвичай не може застосовуватися в мережі Інтернет. Законодавство України про винаходи і корисні моделі, про промислові зразки містить лише по одній нормі щодо використання вказаних об’єктів патентного права в мережі Інтернет. Використання винаходів та корисних моделей в мережі Інтернет можливе не лише шляхом пропонування до продажу товарів (виробів), які містять в собі технічні рішення, що охороняються патентами, а й шляхом безпосереднього застосування певного продукту та продажу через мережу Інтернет. Так, в зарубіжному законодавстві (ЄС, США тощо) виділяють так звані «computer implemented inventions», тобто винаходи, які базуються на комп’ютерній програмі. Йдеться про технічні рішення, які використовуються у цифровому середовищі та складовою яких є певне програмне забезпечення.
Асистент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка. Максим Суханов у своїй доповіді окреслив перспективи розвитку та функціонування права модних індустрій (креативного права) в Україні. Зокрема, викладачем було наголошено на необхідності комбінування різноманітних способів захисту, які притаманні інститутам авторського права, патентного права та інституту засобів індивідуалізації суб’єктів господарювання. Було наголошено на негативних факторах, що впливають на розвиток права модних індустрій. У своїй доповіді викладач охарактеризував тенденції розвитку судової практики Франції, Великобританії, США щодо особливостей захисту прав дизайнерів одягу та особливостей виплати їм компенсації.
Доцент кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права Львівського національного університету імені Івана Франка, к.ю.н. Христина Кметик-Подубінська доповіла про оригінальність твору як об’єкта авторського права. Так, вона відзначила, що проект Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 10.03.2020 року у визначенні термінів вводить поняття «оригінальність» твору. Це поняття оригінальності в цілому не є новим для вітчизняного законодавства. Зокрема, воно міститься в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині, що стосується фотографічних творів, комп’ютерних програм та художніх творів. Аналіз законодавства та судової практики свідчить, що поняття «оригінальність» визнається одночасно ознакою твору та однією із необхідних вимог для надання йому правової охорони. Відтак, введення авторами законопроекту терміну «оригінальність» в проект закону «Про авторське право і суміжні права», а також виокремлення конструкції оригінальності персонажу твору видається закономірним. Це забезпечить гарантію надання правової охорони не лише творам, а й персонажам та їх характерним особливостям (манері, позі, стилю тощо). Разом з тим, на сьогодні відсутня єдність підходів до розуміння категорії оригінальності. Найчастіше вона визначається через поняття творчого внеску автора, що не завжди відповідає дійсності. Тому законодавчі новації видаються не цілком завершеними і потребують доопрацювання, в тому числі, в частині розмежування критеріїв творчої праці і оригінальності.
Учасники конференції констатували необхідність та важливість періодичного проведення наукових заходів з проблематики інтелектуальної власності, інформаційного права, Інтернет та ІТ права.
Фото: Інформаційно-аналітичний часопис “Каменяр”.