Відбулась XXVII Звітна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні

05 лютого 2021 року у дистанційному режимі відбулась XXVII Звітна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні». Конференція проходила у форматі Панельних дискусій, з відеозаписами яких можна ознайомитись за посиланням.

Відкрив конференцію з вітальним словом декан, професор Володимир Бурдін.

Перша Панельна дискусія була присвячена історії створення Львівського університету, що цього року святкує своє 360-річчя. Сьогодні вважають, що наш університет був заснований привілеєм 20 січня 1661 р., яким Колегії єзуїтів у Львові надавали “гідність академії і титул університету”. Однак ця дата не є загальновизнаною, в науковому середовищі дискусії про час заснування Львівського університету та юридичного факультету тривають досі. Відповідь на питання скільки років університету у Львові і львівській правничій школі шукали Ігор Бойко, Василь Кметь, Олександр Поцелуйко та Ігор Усенко.

Модератором дискусії виступив Ігор Бойко, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка.

У своїй доповіді він зазначив, що поділяє думку І. Крип’якевича, який запропонував вести літочислення Львівського університету з 1586 р., коли на основі Успенського ставропігійського братства було створено  Братську школу. Професор наголосив, що у відповідності до європейської традиції університети ведуть своє літочислення з моменту створення перших шкіл, які згодом були перетворені на університети. З таких шкіл починав свою діяльність і університет у Болоньї і університет у Сорбоні і багато інших. Такою школою для Львівського університету може бути міська парафіяльна школа, яка була заснована 1372 у Львові.

Усі названі дати професор назвав важливими ланками процесу утворення Львівського національного університету імені Івана Франка. Крім того, юридичний факультет Львівського університету, на відміну від інших факультетів університету, ніколи не припиняв свого існування, а тому сміливо може вважатись найдавнішою правничою школою України.

До дискусії долучився Василь Кметь, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. На його думку, питання дати утворення Львівського унівіерситету завжди політизувалось. Дослідник вважає, що слід сконцентруватись на питанні, коли був створений той освітній простір, який ми називаємо Львівським університетом, адже школа 1372 р. “ніколи не була підставою для формування жодного освітнього українського середовища”. Українське освітнє середовище у Львові почало формуватись, ще у княжі часи, та про це відомо надто мало, і тривало до 17-18 ст., коли Львів став університетським містом.

Продовжив дискусію Олександр Целуйко, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Він зазначив, що з одного боку єдиної традиції літочислення університетів немає, а з іншого боку є спроби політизувати це питання.

Перші історики Львівського університету  середини ХІХ ст. не ставили перед собою мету встановити дату його заснування, це питання почало цікавити дослідників лише наприкінці ХІХ ст. Сьогодні питання, про те, від якого навчального закладу веде свою історію Львівський університет, залишається відкритим і потребує подальшого наукового дослідження.

Цікавим був виступ Ігора Усенка, кандидата юридичних наук, професора, заслуженого юриста України, завідувача відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Він навів цікаві приклади та колізії, що виникають в українських університетах при визначенні їхнього заснування. Професор наголосив, що вирішуючи питання літочислення університету варто взяти за основу критерій правонаступності матеріальних активів чи викладацьких кадрів та абстрагуватись від усіх інших питань.

До обговорення долучився Володимир Кахнич, кандидат юридичних наук, доцент кафедри основ права. Він зауважив, що підтримує висловлену професором Ігорем Бойком думку про те, що  Братська школа Успенського ставропігійського братства стала каталізатором процесів, які у подальшому уможливили створення Львівського університету.

На важливі моменти звернув увагу професор Василь Нор, завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Національної академії правових наук України. На думку професора, доцільно розмежувати момент інституціоналізації закладу як університету, і це буде одна дата, та процес формування правничої школи у Львові, який розпочався значно швидше. Крім того, професор Василь Нор підняв питання, що сьогодні саме юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка є основою для створення нових, зовсім молодих правничих шкіл Львова і України, і про це теж варто говорити.

У другій Панельній дискусії обговорювались питання реформування законодавства України у сфері інтелектуальної власності.

Розпочала обговорення професор Олександра Яворська, завідувач кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права, приділивши значну увагу актуальним питанням кодифікації законодавства України про інтелектуальну власність. Окремим питанням окреслено невирішеність проблеми формування ІР-суду в Україні. Проаналізовано специфіку та способи захисту авторських та суміжних прав, що, безумовно, є актуальним питанням та потребує подальшого дослідження.

Значимим питанням реформування законодавства про промислову власність була присвячена доповідь доцента Леоніда Тарасенка. Він відзначив створення Національного органу інтелектуальної власності, функції якого покладені на Укрпатент. Фактично відбулося створення вітчизняного патентного відомства, і такий підхід відповідає загальносвітовим стандартам у цій сфері. Серед невирішених станом на сьогодні проблем було окреслено: значні строки реєстрації торговельних марок, нефункціонування Апеляційної палати НОІВ (що унеможливлює, зокрема, боротьбу з патентним тролінгом), низька комерціалізація патентів та ін.

Христина Кметик-Подубінська висвітлила актуальні проблеми реформування законодавства України про авторське право в Україні та ЄС. Вона проаналізувала стандарти захисту авторських прав та варіанти вітчизняних законопроектів у цій сфері. Особливу увагу звернула на необхідність пошуку нових підходів до розуміння авторських прав у цифровому середовищі і, відповідно, потребу модернізації законодавства про інтелектуальну власність, зокрема, щодо авторського права в епоху цифрових технологій.

До обговорення долучились викладачі факультету – Христина Моряк-Протопопова, Назар Шпарик, Андрій Павлишин.

Обговорено проблеми протидії нелегальному контенту на Інтернет-платформах, шляхи подолання проблеми значних строків реєстрації торговельних марок, конфлікту юрисдикцій, а також врахування специфіки правовідносин та застосування способів захисту прав інтелектуальної власності.

Третю Панельну дискусію розпочав професор Володимир Бурдін, котрий окреслив особливості роботи над Проєктом нового Кримінального кодексу України, а також охарактеризував специфіку розділу, присвяченого суб’єкту злочину, у цьому Проєкті.

Дискусію продовжив Юрій Пономаренко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, котрий означив новели Проєкту нового КК України в частині кримінально-правових засобів – однієї із центральних категорій у Проєкті. Зокрема, зосередив особливу увагу на особливостях системи покарань у новому Кодексі та окреслив її відмінності від системи покарань у чинному КК України 2001 р.

Важливим питанням була присвячена доповідь Олексія Гороха, доктора юридичних наук, професора кафедри кримінального та кримінального процесуального права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», котрий звернув увагу на окремі положення розділу про пробацію в Проєкті нового КК України.

До обговорення долучився професор Василь Нор, котрий уточнив у доповідачів, чи буде в новому КК України передбачена спеціальна конфіскація та чи буде збережений інститут звільнення від кримінальної відповідальності. Окрім того, розпочав дискусію щодо доцільності звуження суддівської дискреції при призначенні покарання за Проєктом нового КК України.

В конференції взяли участь аспіранти юридичного факультету.