Рекомендована література

Речове право України передбачає опанування студентами юридичного факультету теоретичних знань та формування у студентів практичних умінь та навичок щодо самостійного розв’язання практичних проблем, пов’язаних із правами на речі(майно), забезпечення ефективного захисту речових прав та законних інтересів учасників цивільних відносин, правильного застосування норм в інституту речового права.. 

Спецкурс «Речове право» розрахований на студентів юридичного факультету з метою засвоєння ними наукових положень, положень національного законодавства, набуття навичок застосування законодавчих положень у практичній діяльності. Спецкурс вивчається з метою забезпечення професійної підготовки студентів та передбачає засвоєння студентами теоретичних та практичних знань в галузі правового регулювання відносин власності та речових прав на чуже майно. Практичні заняття з речового права мають на меті навчити студентів розуміти зміст норм інституту речове право та правильно їх застосовувати на практиці. 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є законодавство України, яке регулює відносини речові відносини.

Завданнями спецкурсу є: ознайомити студентів з основними проблемами науки речове права та основними джерелами, необхідними для його вивчення; ознайомити з принципами речового права і навчити використовувати їх зміст при вирішенні конкретних правових питань; навчити застосовувати теоретичні положення на практиці; розкрити питання механізму захисту суб’єктами речових правовідносин своїх прав та інтересів; вивчення основних підстав та порядку виникнення речового права користування чужим майном, суперфіцію, емфітевзису, набуття права власності на майно тощо.

Міждисциплінарні зв’язки: для всестороннього засвоєння спецкурсу «Речове право» необхідні знання таких дисциплін, як загальна теорія права, господарське, цивільне, адміністративне, фінансове, земельне, міжнародне приватне право та ін. В межах перелічених дисциплін вивчаються відповідно такі питання: поняття системи права і системи законодавства, джерела права, поняття правовідношень і підстав їх виникнення, майнові відносини господарюючих суб’єктів, земельні правовідносини, особисті немайнові і майнові права та інтереси учасників цивільних відносин, система органів державного управління та форми і засоби їх впливу на інших суб`єктів права, основи правового режиму майна та бухгалтерського обліку і т.д. 

• МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти: 

– використовувати знання з речового права у вирішенні практичних завдань; 

– застосовувати принципи та норми речового права; дати юридичну оцінку речовим правовідносинам; тлумачити норми чинного законодавства України та використовувати роз’яснення судових та інших органів у процесі застосування норм речового права; 

– складати документи, що опосередковують реалізацію речових прав учасниками цивільних відносин; – вирішувати справи, пов’язані з охороною та захистом речових прав учасниками цивільних відносин; 

– вміти скласти проект договору про встановлення сервітуту, емфітевзису, суперфіцію; складати проекти рішень суду; 

– знаходити необхідні правові норми у актів цивільного законодавства для застосування у конкретній практичній ситуації. 

Очікується, що студенти набудуть окремі практичні компетентності:

• СК5. Здатність використовувати сучасні правові доктрини та принципи у правотворчості та в процесі застосування інститутів приватного права щодо оволодіння фундаментальними знаннями стосовно правової природи інститутів промислової власності, вміння розмежовувати способи правової охорони відповідних інститутів.
• СК6. Здатність обґрунтовувати та мотивувати правові рішення, давати розгорнуту юридичну аргументацію. Уміти аналізувати позовні заяви, скарги, судові рішення на предмет відповідності вимогами законодавства в сфері інтелектуальної власності. Розвинути навички підготовки правових висновків та консультацій щодо проблемних ситуацій, пов’язаних із правовою охороною прав суб’єктів інтелектуальних правовідносин.
• СК7. Здатність застосовувати знання та розуміння основних засад (принципів) та процедур цивільного, господарського, адміністративного судочинств в Україні при вирішенні спорів щодо захисту прав в сфері патентного права, комерційних позначень, об’єктів з локальною новизною, результатів селекційних досягнень.
• СК9. Здатність застосовувати міждисциплінарний підхід в оцінці правових явищ та правозастосовній діяльності із використанням норм цивільного права, цивільного-процесуального права, господарського права, господарсько-процесуального права, ІТ та інформаційного права тощо.
• СК11. Здатність критично оцінювати ефективність представництва і захисту прав, свобод та інтересів клієнтів при вирішенні спорів, пов’язаних із охороною прав промислової власності. Оцінювати та аналізувати діяльність патентних повірених при представництві інтересів клієнтів.
• СК15. Здатність самостійно готувати проекти актів правозастосування, враховуючи вимоги щодо їх законності, обґрунтованості та вмотивованості. Опановувати компетентності, пов’язані із підготовкою проєктів судових рішень за результатами розгляду спорів щодо захисту прав та інтересів особи у разі порушення інтелектуальних прав.
• Обґрунтовано формулювати свою правову позицію, вміти опонувати, оцінювати докази та наводити переконливі аргументи щодо доцільності використання тих чи інших форм охорони прав промислової власності.
• Проводити збір, інтегрований аналіз та узагальнення матеріалів з різних джерел, включаючи наукову та професійну літературу, бази даних, цифрові, статистичні, тестові та інші, та перевіряти їх на достовірність, використовуючи сучасні методи дослідження з метою формування навичок щодо обрання найбільш оптимальних та ефективних форм та способів захисту прав промислової власності.
• Оцінювати достовірність інформації та надійність джерел, ефективно опрацьовувати та використовувати інформацію для проведення наукових досліджень та практичної діяльності щодо аналізу окремих інститутів промислової власності із використанням відкритих баз даних у мережі Інтернет, відповідних реєстрів, інформаційних матеріалів Національного органу інтелектуальної власності тощо.
• Генерувати нові ідеї та використовувати сучасні технології у наданні правничих послуг щодо правової охорони промислової власності, зокрема із використанням судових реєстрів іноземних держав, міжнародних реєстрів об’єктів інтелектуальної власності. Уміти надавати консультації щодо захисту патентних прав, прав інтелектуальної власності на комерційні позначення, результати селекційних досягнень та об’єкти з локальною новизною із використанням дистанційних форм комунікації.
• Використовувати передові знання і методики в сфері охорони

інтелектуальної власності у процесі правотворення та правозастосування інститутів приватного права.

• Проводити порівняльно-правовий аналіз окремих інститутів права різних правових систем, враховуючи взаємозв’язок правової системи України з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу, враховуючи положення та вимоги Угоди про асоціацію із необхідністю вироблення практичних навичок щодо вдосконалення механізмів правової охорони промислової власності в Україні.
• Аналізувати та оцінювати практику застосування окремих правових інститутів інтелектуального права з метою систематизації та уніфікації форм правової охорони промислової власності.
• Мати практичні навички розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією процесуальних функцій суб’єктів правозастосування шляхом вироблення навичок із підготовки та оформлення заяв, клопотань, претензій необхідних для швидкого та оперативного реагування на факти порушення прав в сфері інтелектуальної власності.
• Інтегрувати необхідні знання та розв’язувати складні задачі правозастосування у різних сферах професійної діяльності (діяльність в сфері представництва захисту прав інтелектуальної власності, патентних повірених, юрисконсультів, суддів тощо)