Навчання > Електронні докази та цифрова форензика

Електронні докази та цифрова форензика

Тип: На вибір студента

Кафедра: кримінального процесу і криміналістики

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
74Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
716доцент Калужна О. М.
716Піх Ю. Т.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
732доцент Калужна О. М.
Піх Ю. Т.

Опис курсу

Електронні докази та цифрова форензика (англ. digital evidence, digital forensics (форензика)) – це судова наука практичного спрямування, започаткована у 1970-80-х рр., займається збором, аналізом і використанням електронних доказів у цивільних і кримінальних справах (провадженнях), відновленням даних у цифрових пристроях. Історично сформувалася на виклик появи кіберзлочинності та інших зловживань у зв’язку з поширенням на ринку персональних комп’ютерів.

Зростання кіберзлочинності, вимагало для її розслідування залучення спеціальних технічних знань. Без належно знайдених, зібраних та оформлених доказів неможливо висунути певній особі обвинувачення та притягнути її до відповідальності.

Водночас електронні докази і цифрова форензика важливі не лише для розкриття кіберзлочинів. Їхнє значення є не меншим і в розслідуванні будь-яких, в тому числі традиційних злочинів – вбивств, шахрайств, промислового шпигунства, господарських, службових злочинів, злочинів проти правосуддя, незаконного обігу наркотиків, воєнних злочинів та злочинів проти національної безпеки. Наприклад, досліджуючи підозрюваного за його електронною поштою, можна встановити з ким він спілкувався, що шукав, яку інформацію збирав, що купував онлайн, його можливих спільників, місцеперебування на конкретний момент часу.

Інструменти цифрової криміналістики дозволяють отримати багато файлів, доступ до яких утруднений, шукати та фільтрувати інформацію.

Крім цього, закономірності пошуку та збирання цифрової інформації рівною мірою використовуються й у цивільних, господарських спорах між компаніями та/або фізичними особами (в рамках цивільного, господарського, адміністративного судочинства), коли цифрового спеціаліста залучають до відшукання інформації про особу чи компанію. Цей тип розслідувань йменується спеціальним терміном «eDiscovery».

Окрім виявлення прямих доказів злочину, цифрова форензика може встановлювати приналежність (стосунок) доказів до конкретних підозрюваних, підтверджувати алібі, сприяти перевірці версій, визначати умисел, визначити джерело документа (наприклад, у справах про авторські права), автентифікувати документи.

Мета спецкурсу: розвиток навичок у галузі цифрової форензики на основі поєднання теорії і практичних вмінь. За допомогою курсу студенти

ознайомляться як виявляти, досліджувати й аналізувати цифрову інформацію з метою відтворити хронологію вчинення кібер- чи іншого злочину, делікту (інциденту), освоять як збирати докази в електронній формі, засвідчувати на перевіряти їх достовірність.

Після завершення курсу від студентів очікується розуміння використання в судочинстві електронних доказів. Особливістю курсу є поєднання знань ІТ та юридичної основи.

Курс навчає критично ставити питання, «мислити як хакер», приймати технологічні рішення з дотриманням нормативно-правових актів.

Рекомендована література

  1. Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність від 23.11.2001 р., ратифікована Законом № 2824-IV від 07.09.2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575.
  2. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. № 4651VI (зі змін. і доп.). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 .
  3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV (зі змін. і доп.). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.
  4. Алєксєєва-Працюк Д.О., Брисковська О.М. Електронні докази в кримінальному судочинстві: поняття, ознаки та проблемні аспекти застосування. Науковий вісник публічного та приватного права. № 2. С. 247–253.
  5. Антонюк А.Б., Русецька В.А. Електронні докази в кримінальному провадженні. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». № 10. С. 78–87. 14.
  6. Ахтирська Н. М. До питання доказової сили кіберінформації в аспекті міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 36 (2). С. 123–125.
  7. Білоусов А. С. Криміналістичний аналіз об’єктів комп’ютерних злочинів : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2008. 18 с.
  8. Васильєв С. В., Ніколенко Л. М. Доказування та докази у господарському процесі України : монографія. Харків : Еспада, 2004. 192 с.
  9. Використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях : метод. рек. / М. В. Гребенюк, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, В. Г. Хахановський та ін. Київ, 2017. 76 с.
  10. Використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях [Текст] : метод. реком. / [М. В. Гуцалюк, В. Д. Гавловський, В. Г. Хахановський та ін.] ; за заг. ред. О. В. Корнейка. Вид. 2-ге, доп. Київ: Вид-во Нац. акад. внутр. справ, 2020. 104 с.
  11. Виходець Ю. О. До питання фіксування негласних слідчих (розшукових) дій, проведених з використанням комп’ютерних технологій. Правова позиція. 2022. № 2 (35). С. 108-111.
  12. Волков О. О. Основні джерела криміналістично-значимої інформації про злочини пов’язані з шкідливими програмними засобами. Innovative solutions in modern science, № 3 (22). 2018. 15 с.
  13. Гавловський В. Д. Аналіз стану кіберзлочинності в Україні. Інформація і право. 2019. № 1 (28). С. 108–117. URL: https://mndcentr.com/vydania/pdf_publ/gv_28_19.pdf.
  14. Гаркуша А.М. Питання визначення часових міток файлів у файлових системах «FAT» І «NTFS». Криміналістичний вісник. 2014. № 1(21). С. 177-181.
  15. Гаркуша А.М., Каланча І.Г. Алгоритм прийняття рішень щодо вилучення електронних носіїв інформації під час обшуку. Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи : матеріали круглого столу, м. Львів, 11 червня 2021 р. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. С. 159–165. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3865
  16. Гаркуша А.М., Каланча І.Г. Виявлення та фіксація доказів, що мають електронну форму під час кримінального провадження: організаційні аспекти. Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: збірник тез міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці, 09 грудня 2021 р.). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці : Технодрук, 2021. – С. 72-76.
  17. Глинська, Н. В. Цифрові слідчі дії: актуальні аспекти забезпечення правомірності втручання в право особи на приватність. Актуальні питання кримінального провадження у сучасних умовах: матеріали міжнародної науково-практичної конференції 31 травня 2023 року. Одеса, С. 57-65. URL: https://dspace.oduvs.edu.ua/server/api/core/bitstreams/9f24586d-25fb-4fe7-8266-de0b510450e8/content#page=58
  18. Гонгало С.В. Судова техніко-криміналістична експертиза документів: сучасні можливості дослідження та перспективи розвитку. Автореф. дис. … к.ю.н. 12.00.09. Київ. 2013. С.13. (20с). https://eprints.oa.edu.ua/2301/1/Honhalo.pdf
  19. Гребенькова М. С. Належність і допустимість електронних відображень як джерел доказів у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 12. С. 335–338.
  20. Гребенькова, М. С. Актуальні проблеми електронних відображень у соціальних мережах як джерела доказів у кримінальному провадженні. Право і суспільство. №6 (2021): 251-257. http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2021/6_2021/36.pdf
  21. Гребенькова, М. С. Стан наукових досліджень в сфері електронних відображень у кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право67 (2021): 267-272.
  22. Гуцалюк М. В. Сучасні тенденції організованої кіберзлочинності. Інформація іправо.  № 1 (28). С. 118–128. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/15_9.pdf 
  23. Гуцалюк М.В., Антонюк П.Є. Щодо сутності електронної (цифрової) інформації як джерел доказів у кримінальному провадженні. Криміналістичний вісник. 2020. № 1. С. 37–49.
  24. Давидюк П. П., Кубай І. Ю. Висунення і перевірка слідчих версій про цифрове алібі підозрюваного (обвинуваченого). Молодий вчений. 2017. № 5 (45). С. 29–32.
  25. Дєгтярьова О. Доказування у кримінальному провадженні на підставі електронних доказів. Юридичний вісник. №6. С.273-278.
  26. Доказування у кримінальному провадженні : кол. авт. Київ : Національна академія прокуратури України, 2017. 346 с.
  27. Домашенко О. М. Проблемні питання використання цифрових доказів у криміналістиці. Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці, судовійекспертизі та юридичній практиці: матеріали міжнар. «круглого столу» (Харків, 12 груд. 2019 р.) / редкол.: В. Ю. Шепітько (голов. ред.), В. А. Журавель, В. М. Шевчук, Г. К. Авдєєва. Харків : Право, 2019. С. 52–55.
  28. Електронні докази. Обшук / [О. І. Литвинчук, М. С. Сорока, І. В. Колесников та ін.]. Харків : Фактор, 2020. Ч. 1. 80 с.
  29. Зелена М. С. Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів у розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2020. Вип. 22. С. 373–381. doi: 10.32353/khrife.2.2020.30.
  30. Каланча І.Г., Гаркуша А.М. Копія електронної інформації як доказ у кримінальному провадженні: процесуальний та технічний аспекти. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 8. С. 336-340. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-8/77
  31. Каланча І.Г. Підходи до класифікації електронних носіїв інформації та інформаційних систем для завдань кримінального провадження. Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні: Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 2021.
  32. Капліна О. В. Зняття показань технічних приладів та технічних засобів: правова сутність та процесуальний порядок. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття» (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права) : у 2 т. : матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. – Т. 2. – С. 357-360.
  33. Кіберзлочинність та електронні докази = Cybercrime and digital evidence : навч. посібник / [Б. М. Головкін, О. І. Денькович, В. В. Луцик, Д. М. Цехан] ; за ред. канд. юрид. наук, доц. Ольги Денькович, д-р права, проф. Габріеле Шмельцер. – Електрон. вид. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. – 298 с.
  34. Книш М. Як розвалюють комп’ютерно-технічні експертизи? Юридична газета online. 2019. № 45–46. C. 699–700.
  35. Кобець М. В. Дії слідчого під час виявлення на місці події мобільних терміналів (стільникових радіотелефонів). Криміналістичний вісник. № 1(39). С.52-63.
  36. Коваленко А.В. Електронні докази в кримінальному провадженні: сучасний стан та перспективи використання. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2018. № 4. С. 237–245.
  37. Коваленко І. Окремі види експертиз як обов’язкові слідчі (розшукові) дії під час розслідування шахрайства у сфері банківських електронних платежів. Підприємництво, господарство і право. 2020. Вип. 12. С. 262–266. doi: 10.32849/2663-5313/2020.12.45.
  38. Когут Ю. І. Протидія кібертероризму як загрозі інформаційній безпеці України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2021. 258 с.
  39. Козицька О.Г. Щодо поняття електронних доказів у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 8. С. 418–421.
  40. Котляревський О. І., Киценко Д. М. Комп’ютерна інформація як речовий доказ у кримінальній справі. Інформаційні технології та захист інформації : збірник наукових праць. Запоріжжя,1998. № 2. C. 70–79. 15.
  41. Кримінальні процесуальні та криміналістичні основи використання електронних документів у доказуванні: колективна монографія / А. В. Гутник, А. Я. Хитра. Львів : ЛьвДУВС, 2022. 204 с.
  42. Крицька І. О. Речові докази та цифрова інформація: поняття та співвідношення. Часопис Київського університету права. 2016. № 1. С. 301–305.
  43. Крицька І. О. Речові докази у кримінальному провадженні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2017. 249 с.
  44. Мурадов В. В. Електронні докази: криміналістичний аспект використання. Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 3–2. С. 313–315.
  45. Орлов Ю. Ю., Чернявський С. С. Електронне відображення як джерело доказів у кримінальному провадженні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13). С. 12–22.
  46. Кравчук, О. «Обшук» мобільних телефонів і комп’ютерів та інші зміни до КПК. Судебно-юридическая газета. 25 (2022).
  47. Метелев О.П. Збирання цифрової інформації як окремий спосіб отримання доказів під час кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2020. № 60. С. 177–181.
  48. Метелев О.П. Проблеми визначення допустимості і належності цифрових (електронних) доказів у кримінальному процесі. Вісник кримінального судочинства. № 3. С. 224–238.
  49. Михайлов П. С., Климчук М. П. Судова комп’ютерно-технічна експертиза як спосіб виявлення корупційного складника під час розслідування протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2020. Т. 31 (70). Ч. 3. № 2. С. 109–113. (Серія «Юридичні науки»). doi: 10.32838/2707-0581/2020.2-3/18.
  50. Нізовцев Ю. Ю., Омельян О. С. Щодо підготовки та призначення судових експертиз у межах розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із кібератакими. Криміналістичний вісник. 2021. № 2 (36). С. 59–68. doi: 10.37025/1992-4437/2021-36-2-59.
  51. Орлов Ю. Ю., Чернявський С. С. Електронне відображення як джерело доказів у кримінальному провадженні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13). С. 12–24.
  52. Павлюк Н. В. Інтеграція інноваційний технологій у діяльність із розслідування злочинів – провідний напрям підвищення її ефективності. Теорія і практика правознавства. 2021. Вип.2 (20). URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/242807/248261
  53. Перцова-Тодорова Л. «Електронний доказ» під час обшуку. Підприємництво, господарство і право. № 6. С. 243–247. 11.
  54. Прокопенко С. Практика та особливості проведення комп’ютерно-технічних експертиз. Матеріали IV Всеукраїнської конференції з кримінального права та процесу. Київ, 2017. URL: https://www.slideshare.net/cyberlab_ua/ss-81935770 
  55. Ратнова А.В. Кримінальні процесуальні та криміналістичні основи використання електронних документів у доказуванні. Дис. … на здобуття наук. Ступеня доктора філософії. Львів. 2021. 248 с. https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/3747/1/ratnova_d.pdf
  56. Ресурси з форензики (практика розслідування кібер-злочинів) URL: https://www.securitylab.ru/blog/personal/Informacionnaya_bezopasnost_v_detalyah/344671.php
  57. Самойленко О. А. Виявлення та розслідування кіберзлочинів [Текст] : навчально-методичний посібник / О. А. Самойленко. Одеса : 2020. 112 с.
  58. Сіренко О.В. Електронні докази у кримінальному провадженні. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). № 14. С. 208–214.
  59. Скрипник А. В. Використання інформації з електронних носіїв у кримінальному процесуальному доказуванні : дис. … д-ра філос. наук : 12.00.09. Харків, 2021. 369 с.
  60. Скрипник А. В. Використання цифрової інформації в кримінальному процесуальному доказуванні : монографія / А. В. Скрипник ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Право, 2022. – 408 с. https://pravo-izdat.com.ua/index.php?route=product/product/download&product_id=4651&download_id=1537
  61. Столітній А. В., Каланча І.Г.. Формування інституту електронних доказів у кримінальному процесі України. Проблеми законності. 2019. № 146. С. 179-191. http://plaw.nlu.edu.ua/article/view/171218/179266
  62. Тактика слідчого огляду комп’ютерних систем та їх елементів : наук.-практ. посіб. / В. О. Одерій, С. О. Корона, С. В. Самойлов. Донецьк, 2010. 87 с.
  63. Татаренко Г.В., Болгарєва К.В., Татаренко Д.В. Електронні документи як засіб доказування: сутність та правове регулювання. Актуальні проблеми права: теорія і практика. № 1. С. 111–119.
  64. Теплицький Б. Б. Актуальні питання призначення експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 3 (120). С. 28–34. doi: 10.33270/01211203.28.
  65. Теплицький Б. Б. Завдання, об’єкти та питання комп’ютерно-технічної судової експертизи. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 2 (18). С. 24–32 doi: 10.33270/04191802.24.
  66. Хахановський В.Г., Гребенькова М.С. Identification, collection, and investigation of electronic imagery as sources of evidence. Виявлення, збирання та дослідження електронних відображень як джерел доказів. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. Том 12. № 4. 2022.
  67. Хахановський В.Г., Гуцалюк М.В. Особливості використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях. Криміналістичний вісник. 2019. № 1. С. 13–19.
  68. Чванкін С. А. Комп’ютерно-технічна експертиза у цивільному судочинстві. Право та державне управління. 2021. № 1. C. 45–51. doi: https://doi.org/10.32840/pdu.2021.1.7.
  69. Школьніков В.І. Правова основа отримання інформації з мережі інтернет у кримінальному провадженні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2018. № 4. С. 172–176.
  70. Щербаковський М. Г., Коршенко В. А. Комплексні телекомунікаційно-автотехнічні експертизи. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2019. Вип. 4 (87). С. 179–186. doi: 10.32631/v.2019.4.18.
  71. Що таке комп’ютерна криміналістика (форензіка)? GROSSdigital forensics  2017. URL: https://g-ross.com.ua/novyny/kompyuterna-kryminalistyka-forenzika.html 
  72. Що таке цифрова криміналістика? GROSS digital forensics Lab.  URL: https://g-ross.com.ua/novyny/cyfrova-kryminalistyka-2.html 
  73. Alkaabi, A. (2020). A strategic Vision to Reduce Cyber-crime and Enhance Cyber security. International Journal of Advanced Science and Technology, 29(7), 14268-14274. Retrieved from http://sersc.org/journals/index.php/IJAST/article/view/30648
  74. Ambika, T., & Senthilvel, K. (2021). Cyber Crimes against the State: A Study on Cyber Terrorism in India. Webology. 17(2). 65-72. 14704/WEB/V17I2/WEB17016
  75. Anderson, P., Sampson, D., & Gilroy, S. (2021). Digital investigations: relevance and confidence in disclosure. ERA Forum, 22 (4). 587-599. ISSN 1612-3093.
  76. Android research and analysis tool Andr Ex R. AOS company. URL: https://www.fss.jp/android_andrex_r/ 
  77. AOS Image Analysis Forensics Professional. AOS company. URL: https://www.fss.jp/fss_movie01-2/ 
  78. Årnes, A. (2018). Digital forensics. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons Inc.
  79. Bodo Meseke.Digitale Forensik. Praxiswissen Cybercrime für Manager. Berlin. 2019.
  80. Britz, M. (2013). Computer Forensics and Cyber Crime: An Introduction. Pearson.
  81. Caianiello, M. (2019). Criminal Process faced with the Challenges of Scientific and Technological Development, European Journal of Crime, Criminal Law and Criminal Justice, 27(4), 267-291. https://doi.org/10.1163/15718174-02704001
  82. Carlton, A. (2020). Sextortion: the hybrid cyber-sex crime. North Carolina Journal of Law & Technology, 21(3), 177-216.
  83. Chawki, M., Darwish, A., Khan, M. A., & Tyagi, S. (2015). Cybercrime, Digital Forensics and Jurisdiction. Cham: Springer International Publishing.
  84. Chen, L., Takabi, H., & Le-Khac, N.-A. (2019). Security, privacy and digital forensics in the cloud. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
  85. Credit pages of MOOC on digital forensics. CEMCA. (n.d.). Retrieved July 8, 2022, from https://www.cemca.org/resources/credit-pages-mooc-digital-forensics#.YsiRr3ZBztU
  86. Dalrymple, B. E., & Smith, E. J. (2018). Forensic Digital Image Processing: Optimization of Impression Evidence. Boca Raton, FL: CRC Press.
  87. DeceptionGrid – A Powerful Defense for Advanced Threats. TrapX Security.  URL: https://trapx.com/wp-content/uploads/2019/05/PB-DeceptionGridv6.3-1-1.pdf
  88. Digitale Forensik/IT Forensik – berufsbegleitender Online-Fernstudiengang. URL: http://www.master-digitale-forensik.de/
  89. EC-Council Press. (2010). Computer forensics. Clifton Park, NY: Course Technology.
  90. Freeman, L. (2018). Digital evidence and war crimes prosecutions: the impact of digital technologies on international criminal investigations and trials. FordhamInternational Law Journal, 41(2), 283-336.
  91. Harkin, D., & Whelan, C. (2022). Perceptions of police training needs in cyber-crime. International Journal of Police Science & Management, 24(1), 66–76. https://doi.org/10.1177/14613557211036565
  92. Hassan, N. A. (2019). Digital forensics basics: A practical guide using Windows OS. New York: Apress.
  93. Hayes, D. R., & Walczak, T. (2021). Informatyka w kryminalistyce: Praktyczny przewodnik. Gliwice: Helion.
  94. Ho, A. T. S., & Li, S. (2015). Handbook of digital forensics of multimedia data and devices. Chichester: Wiley.
  95. Holt, T. J., Bossler, A. M., & Seigfried-Spellar, K. C. (2018). Cybercrime and Digital Forensics: An Introduction. London: Routledge, Taylor & Francis Group.
  96. Horan C., & Saiedian. H. (2021). Cyber Crime Investigation: Landscape, Challenges, and Future Research Directions. Journal of Cybersecurity and Privacy, 1 (4). 580-596. https://doi.org/10.3390/jcp1040029
  97. Kasprzak, W. A. (2015). Ślady cyfrowe: Studium prawno-kryminalistyczne. Warszawa: Difin.
  98. Kävrestad, J. (2017). Guide to Digital Forensics: A Concise and Practical Introduction. Cham: Springer International Publishing.
  99. Kävrestad, J. (2018). Fundamentals of Digital Forensics: Theory, Methods, and Real-Life Applications. Cham: Springer International Publishing.
  100. Kleiman, D. (2007). The official CHFI study guide (Exam 312-49): For computer hacking forensic investigator. Syngress.
  101. Kotsiuba, I., Skarga-Bandurova, I., Giannakoulias A., & Bulda O. (2019). Basic Forensic Procedures for Cyber Crime Investigation in Smart Grid Networks. 2019 IEEE International Conference on Big Data (Big Data), 4255-4264. 1109/BigData47090.2019.9006215
  102. Labudde, D., & Spranger, M. (2017). Forensik in der digitalen Welt. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg.
  103. Latysh, K. K. (2021). Criminalistics Analysis of Cyber Tools for Committing Crimes. Problems of Legality, 153, 165-172.
  104. Lavorgna, A. Cyber-organised crime. A case of moral panic?. Trends Organ Crim 22, 357–374 (2019). https://doi.org/10.1007/s12117-018-9342-y
  105. Leroux, O. (2004). Legal admissibility of electronic evidence, International Review of Law, Computers & Technology, 18:2, 193-220. 1080/1360086042000223508
  106. Lewulis, P. (2021). Dowody cyfrowe: Teoria i praktyka kryminalistyczna w polskim postępowaniu karnym. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
  107. Lin, X. (2018). Introductory Computer Forensics: A Hands-on Practical Approach. Cham: Springer International Publishing.
  108. Luttgens, J., Mandia, K., & Pepe, M. (2014). Incident Response & Computer Forensics, Third Edition. McGraw-Hill.
  109. Maras, M.-H. (2015). Computer forensics: Cybercriminals, laws, and evidence. Burlington, MA: Jones & Bartlett Learning.
  110. Maskun, M., Achmad, A., Naswar, N., Assidiq, H., Syafira, A., Napang, M. & Hendrapati, M. (2020). Qualifying Cyber Crime as a Crime of Aggression in International Law.Cybercrime under International Law, 13 (2).
  111. Pandelica, I. (2020). The phenomenon of cyber crime. International Journal of Information Security and Cybercrime, 9(1), 29-36.
  112. Patil, R. Y., & Devane, S. R. (2022). Network Forensic Investigation Protocol to Identify True Origin of Cyber Crime. Journal of King Saud University – Computer and Information Sciences, 34, 5. 2031-2044. ISSN 1319-1578. https://doi.org/10.1016/j.jksuci.2019.11.016.
  113. Paweł Olbe. Prawno-kryminalistyczne aspekty zabezpieczania i pozyskiwania dowodów elektronicznych z chmur obliczeniowych. Wydawnictwo: Wyższa Szkoła Policji w Szczytnie. 2021. 412 S.
  114. Philipp, A., Cowen, D., Davis, C. M., & Scharringhausen, L. S. (2010). Hacking exposed computer forensics. New York: McGraw-Hill.
  115. Phillips, A., Nelson, B., & Steuart, C. (2019). Guide to computer forensics and investigations: Processing digital evidence. Boston: Cengage Learning.
  116. Piotr Lewulis.Dowody cyfrowe – teoria i praktyka kryminalistyczna w polskim postępowaniu karnym Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. 2021. 298 S. URL: https://www.taniaksiazka.pl/dowody-cyfrowe-teoria-i-praktyka-kryminalistyczna-w-polskim-postepowaniu-karnym-piotr-lewulis-p-1515673.html
  117. Popular Computer Forensics Top 21 Tools [Updated for 2019]. Infosec. 2019. URL: https://resources.infosecinstitute.com/computer-forensics-tools/#gref 
  118. Prasad, Ajay & Pandey, Jeetendra. (2016). Digital Forensics. Uttrakhand Open University.
  119. Quan, W. (2019). Cyber economic crimes: challenges and countermeasures of the Chinese police. China Legal Science, 7(3), 67-94.
  120. Reddy, E. (2020). Analysing the Investigation and Prosecution of Cryptocurrency Crime as Provided for by the South African Cybercrimes Bill. Statute Law Review, 41, 2. 226-239. https://doi.org/10.1093/slr/hmz001
  121. Rizqa, Z. F. (2019, November 14). Computer Hacking Forensic Investigator (CHFI). Academia.edu. Retrieved July 8, 2022, from https://www.academia.edu/40932694/Computer_Hacking_Forensic_Investigator_CHFI
  122. Sachowski, J. (2016). Implementing Digital Forensic Readiness : From Reactive to Proactive Process. Elsevier Science.
  123. Sachowski, J. (2018). Digital Forensics and Investigations: People, Process, and Technologies to Defend the Enterprise. London: Taylor and Francis.
  124. Sammons, J. (2012). The basics of digital forensics: The primer for getting started in digital forensics. Syngress.
  125. Sammons, J. (2016). Digital forensics: Threatscape and best practices. Amsterdam: Syngress.
  126. Shavers, B. (2013). Placing the suspect behind the keyboard: Using digital forensics and investigative techniques to identify cybercrime suspects. Waltham, MA: Syngress.
  127. Sunde, N. (2022). Unpacking the evidence elasticity of digital traces, Social Sciences, 8:1, 2103946, DOI: 10.1080/23311886.2022.2103946
  128. TrapX Security DeceptionGrid 6.3. SC Media magazine. 14 August 2019. URL: https://www.scmagazine.com/review/trapx-security-deceptiongrid-6-3/
  129. Van Dine, A. (2020). When is cyber defense crime: evaluating active cyber defense measures under the Budapest convention. Chicago Journal of International Law, 20(2), 530-564.
  130. Volonino, L., & Anzaldua, R. (2008). Computer forensics for dummies. Hoboken, NJ: Wiley.
  131. Widup, S. (2014). Computer forensics and digital investigation with Encase Forensic v7. New York : McGraw-Hill Education.
  132. Zarpala, L., & Casino, F. (2021). A blockchain-based forensic model for financial crime investigation: the embezzlement scenario. Digit Finance3, 301–332. https://doi.org/10.1007/s42521-021-00035-5

Силабус:

Завантажити силабус