Опис курсу

Корупцію пов’язують з діяльністю публічних осіб, які діють всупереч інтересам держави, з метою отримання неправомірної вигоди особисто для себе чи інших осіб. Корупція у діяльності публічних службовців завдає значної шкоди демократичним засадам держави, підриває засади верховенства права, а також негативно позначається на економічному розвитку держави.
Розрізняють два основні види корупції – епізодичну і систематичну. Існування системної корупції в Україні негативно позначається як на зовнішній, так і на внутрішній політиці держави.
При виробленні антикорупційної політики в Україні вагомим є визначення стратегії, тактики та конкретних заходів антикорупційної діяльності. Основою такої політики є розробка і прийняття антикорупційного законодавства, яке, в першу чергу, визначає адміністративно-правові заходи, спрямовані на виявлення корупційних ризиків, як передумов корупційних дій.
Основними заходами подолання корупції є: закріплення чітких правових приписів актів, спрямованих на запобігання корупції; забезпечення прозорості правозастосовчих процедур; встановлення реального контролю за дотриманням антикорупційного законодавства; створення системи органів, які вестимуть контроль за дотриманням заходів щодо запобігання корупції; залучення громадськості до виявлення корупції; забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію.
Адміністративно-правове забезпечення запобігання корупції включає певні заходи, що спрямовані на:
• запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
• нормативно визначення правил професійної етики поведінки особи, уповноваженої на виконання завдань і функцій держави або місцевого самоврядування;
• проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;
• визначення ознак корупційних правопорушень:
• передбачення адекватних заходів відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Мета спецкурсу:
 визначити понятійний апарат законодавства про запобігання корупції: «корупція», «антикорупційне законодавство», «потенційний конфлікт інтересів», «реальний конфлікт інтересів», «корупційні ризики», «неправомірна вигода», «корупційне правопорушення»;
 проаналізувати національне законодавство, міжнародно-правові акти антикорупційного характеру;
 визначити і охарактеризувати фактори, які впливають на поширення корупції у публічно-правій сфері;
 встановити види адміністративно-правових заходів по запобіганню і протидії корупції;
 визначити роль громадського контролю у сфері запобігання корупції;
 визначити роль врегулювання правил етичної поведінки на публічній служб у запобігання корупції;
 з метою порівняльного аналізу вивчити практику країн ЄС щодо подолання корупції;
 проаналізувати матеріали практики щодо застосування антикорупційних заходів у сфері публічної служби;
 провести розмежування корупційних правопорушень, за які наступає адміністративна відповідальність від інших видів правопорушень;
 ознайомитися із судовою практикою про адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення;
 сформувати правову оцінку заходів адміністративно-правового характеру забезпечення запобігання корупції.

Завдання спецкурсу:
• навчити студентів аналізувати чинне антикорупційне законодавство;
• поглибити вивчення нових позицій щодо адміністративно-правових заходів запобігання корупції;
• навчити студентів аналізувати теоретичні положення, формулювати власні позиції;
• навчити студентів вирішувати тестові завдання на основі чинного антикорупційного законодавства;
• проаналізувати матеріали практики щодо застосування антикорупційних заходів у сфері публічної служби;
• навчити проводити розмежування корупційних правопорушень, за які наступає адміністративна відповідальність від інших видів корупційних діянь;
• навчити студентів вирішувати ситуаційні завдання по спецкурсу щодо врегулювання конфлікту інтересів, застосування адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.

Вимоги до підготовки студентів по спецкурсу:
• знати й аналізувати нормативно-правові акти по відповідній темі;
• опрацювати і аналізувати спеціальну літературу по темі;
• проводити порівняльний аналіз положень національного законодавства із відповідним законодавством зарубіжних країн, зокрема країн ЄС.