На факультеті відбулась Всеукраїнська наукова конференція на тему: «Західно-Українська Народна Республіка та її місце в історії українського державотворення»
1 листопада 2018 р. на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція на тему: «Західно-Українська Народна Республіка та її місце в історії українського державотворення», присвячена 100-річчю з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки.
Наукова конференція організована і проведена з ініціативи кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та підтримана Міжнародною асоціацією істориків права.
В науковій конференції взяли участь науковці з вузів більшості областей нашої держави, зокрема, з Києва, Харкова, Одеси, Тернополя, Миколаєва, Мелітополя, Дніпра, Запоріжжя, Івано-Франківська та інших міст, які виявили інтерес до проблем становлення та розвитку держави і права ЗУНР. Було задекларовано 55 доповідей науковців, з них 17 докторів наук і професорів, 28 кандидатів наук і доцентів та 9 аспірантів і здобувачів.
Відкрив наукову конферненцію доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Йосипович Бойко, який привітав учасників конференції з початком роботи і зазначив, що ювілейна конференція є непересічною подією у науковому середовищі українських вчених–правників та має надзвичайно важливе значення, оскільки події столітньої давності прямо пов’язані з споконвічним прагненням українського народу здобути свободу і побудувати національну державу.
Професор Бойко І. Й. також наголосив, що перше листопада займає в національному календарі особливе місце. Його щорічно відзначає українська громадськість. Проте були складні періоди, коли українські землі перебували під владою іноземних держав, і окупаційні режими намагалися знищити або спотворити пам’ять про ЗУНР, а іноді вдавалися до кривавих акцій проти тих, хто її беріг. Так, у період Другої Речі Посполитої символом беззастережної антиукраїнської політики став кривавий розгін демонстрації 1 листопада 1928 р. у Львові, присвяченої 10-річчю проголошення ЗУНР. З приходом у Західну Україну радянської влади. практично більшість активних учасників боротьби за національне визволення, яких застав на місці радянський режим, були репресовані, а сама історія західноукраїнського визвольного руху поставлена поза законом. Найголовнішим засобом для спотворення національної пам’яті українців стало замовчування найвизначніших подій і діячів минулого. Особливо виявлялася ”турбота” про вилучення з програм навіть спеціальної історичної освіти будь- яких відомостей стосовно ЗУНР. Можна було закінчити історичний факультет Львівського університету і не знати про Листопад 1918 р. Це була тема, негласно піддана анафемі. Тому, на думку професора І. Й. Бойка, цьогорічна конференція покликана утвердити історичну правду про ЗУНР, узагальнити історіографічні й історико-правові здобутки та методологічні аспекти вивчення історії держави і права ЗУНР, а також порівняльно-історичних та правових досліджень.
З вітальним словом на адресу учасників конференції звернувся Мар’ян Володимирович Лозинський, проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата історичних наук, доцента, який зазначив, що наукова конференція зорієнтована на те, щоб допомогти нам, українцям, зайняти патріотичну, громадянську і державницьку позицію у розбудові демократичної та правової держави. І звернення до історичного досвіду українського державотворення є запорукою гідного майбутнього.
Як зазначали доповідачі, наукова конференція, присвячена 100-річчю проголошення ЗУНР, має практичне значення. Вона дає можливість спрогнозувати, в якому напрямі сьогодні повинно розвиватися національне державотворення; дозволяє відповісти на питання, якими сьогодні нерідко спекулюють: чи маємо ми, українці, власний багатовіковий державотворчий досвід, політико-правові основи, сталі правові традиції державотворення, чи існує неперервність українського державотворчого процесу.
Учасники конференції наголошували на тому, що державність і право ЗУНР – не просто одна зі сторінок української історії, а значний пласт історичної пам’яті народу, важливий період еволюції української держави як на ідеологічному, так і на інституційному рівні. У період ЗУНР відбувалися процеси, які визначили особливості формування і розвитку сучасної української держави, яка сьогодні переживає складний період захисту територіальної цілісності та державного суверенітету.